Повернення до еліти
Після суперечливої поразки від Девіна Хейні рік тому і втрати ще одного шансу стати абсолютним чемпіоном здавалось, що подальша топкар’єра 36-річного Василя Ломаченка висить на волосині: >>
Георгій Джангірян прагне до розвитку улюбленої гри в країні. (Фото Федерації регбі України.)
«Діти хочуть у нас займатися, але ми не маємо відповідної кількості кадрів та ресурсів, аби працювати з усіма». Такі слова можна почути з уст практично кожного фахівця, який представляє в Україні якийсь «нефутбольний» вид спорту. Про це ж днями говорив і президент Федерації регбі України Георгій Джангірян на зустрічі з журналістами, присвяченій проблемам та перспективам цієї гри в нашій країні.
Зрозуміло, більше йшлося про проблеми. Багато головного болю функціонерам принесла криза, через яку восени навіть не відбувся кубковий розіграш. «Клуби просто відмовлялися від участі в турнірі через брак коштів, тому ми перенесли матчі на весну», — каже пан Джангірян і... не надто вірить у поліпшення фінансового стану регбійних клубів України уже за три–чотири місяці. Цікаво, що переможець Кубка отримає новий трофей — 12–кілограмовий срібний приз. Попередній кубок, згідно з регламентом, перейшов у постійне володіння до харківського «Олімпу» — слобожанці вигравали його тричі поспіль.
Попри негаразди, регбійне керівництво не втрачає оптимізму та мріє про розвиток гри. Однією із запорук цього має стати створення нових спортивних шкіл, де діти зможуть тренуватися в належних умовах. Для прикладу, в Києві поки діє всього п’ять таких установ, займаються там близько тисячі бажаючих. Незабаром планують звести ще один такий центр на Русанівці.
Робитимуть це, переважно, за свої гроші, адже бюджетних коштів та допомоги Міжнародної федерації не вистачає. «Наша гра живе завдяки колишнім спортсменам, які тепер стали бізнесменами і не забувають свого давнього захоплення», — Георгій Джангірян, колишній регбіст, не виняток.
Нестачу відповідних кваліфікованих кадрів збираються компенсувати відкриттям в Університеті фізвиховання і спорту освітньої програми, на якій готуватимуть тренерів (досі суто регбійних наставників тут не навчали).
Торкнувся президент федерації і питання виступів збірної України з класичного регбі–15. Днями вона отримала нового головного тренера: ним став наставник харківського «Олімпу» Валерій Кочанов. Раніше національну команду тренував Сергій Міна, під керівництвом якого збірна зіграла шість матчів на чемпіонаті Європи та здобула три перемоги.
22 березня українці проведуть першу в цьому році офіційну зустріч — проти чехів. Цей поєдинок пройде в Одесі, а вже наступні протистояння «синьо–жовтих» відбуватимуться на київському стадіоні «Спартак» — головній регбійній арені України.
Не менш цікава гра пройде того ж березневого дня у Маріуполі. Національні збірні Грузії та Росії через відомий військовий конфлікт домовилися провести її на нейтральному полі в Україні.
А ще в Україні проводиться жіночий регбійний чемпіонат, а національна збірна планує спробувати сили у відборі на чемпіонат Європи. «Якщо жінки можуть працювати на «чоловічих» професіях, навіщо їм забороняти займатися тим, що їх цікавить?» — каже голова ФРУ у відповідь на закиди в «нежіночності» такого виду спорту, як регбі.
Після суперечливої поразки від Девіна Хейні рік тому і втрати ще одного шансу стати абсолютним чемпіоном здавалось, що подальша топкар’єра 36-річного Василя Ломаченка висить на волосині: >>
У поєдинку за пояс Міжнародної боксерської федерації (IBF) у легкій вазі український боксер Василь Ломаченко (18-3, 12 КО) технічним нокаутом переміг колишнього абсолютного чемпіона світу з Австралії Джорджа Камбососа (21-3, 10 КО.) >>
Спортивний журналіст та коментатор Сергій Савелій помер на 69 році життя. >>
Служба безпеки України запобігла терактам, які російське ГРУ планувало провести у Києві на 9 травня. Виконавців затримано «на гарячому». >>
Щороку, навесні, вітчизняні футбольні фанати пригадують тріумфальні успіхи київського «Динамо» у двох фіналах Кубка володарів кубків (1975 та 1986 років) та матчі за Суперкубок УЄФА-1975. >>
Рік тому на чемпіонаті світу в третьому за силою дивізіоні — 1B — українські хокеїсти були дуже близькими до підвищення у класі: >>