Зима героїв

29 січня — дата, важлива для кожного українця. Як більшість наших великих історичних дат — це день скорботи за героями, які зазнали поразки в бою, але здобули велику духовну перемогу, ставши незаперечним свідченням — Україна є.

Як і багато таких подій в українській історії, бій під Крутами стався взимку. Відтак ушанування пам’яті його героїв на місці їхнього подвигу — для кожного патріота випробовування холодом і морозним вітром. Незважаючи на це, вчора до меморіалу героям Крут біля самого села зібралося кілька тисяч чоловік. Невеличка площа перед монументом майоріла синьо–жовтими і помаранчевими прапорами, сюди прийшли тільки дійсно небайдужі.

Опівдні всі чекали Віктора Ющенка, главу держави, за яку боролися «крутяни». Президент поклав квіти до монумента героям, а військові салютували їм зі старовинних гармат. У своїй промові Президент відзначив, що битва під Крутами була перемогою, незважаючи на те, що фактично закінчилася поразкою: «Завдяки подвигу цих хлопців ми отримали кілька чудових днів, упродовж яких українська дипломатія змогла добитися міжнародного визнання України».

Декілька шкільних екскурсій, які також приїхали до Крут, мали цього року на що подивитися. Починаючи з минулорічної Покрови, тут де–факто діє де–юре недобудований музей, меморіальний комплекс. У автентичних вагонах початку XX століття розміщена експозиція, зібрана, як кажуть музейники, «всім миром»: унікальні фотографії вояків УНР та більшовиків і не менш унікальні документи. Два з них привернули особливу увагу Президента — це задокументована промова більшовицького полководця Муравйова до своїх солдатів перед узяттям Києва, в якій він закликає жорстоко мститися і нікого не жаліти. На думку глави держави, ці документи переконливо свідчать про те, що саме несли на Україну більшовицькі армії.

У музеї можна побачити тогочасну з­брою — гвинтівки та кулемети, однострої та відзнаки обох сторін. Особливим експонатом є так звана «вошебойка» — вагон–лазня, в якому була групова душова кімната для вояків, та парова камера, де з їхніх речей випарювали вошей. Опинившись усередині цього вагона, людина мимоволі опиняється ніби в одному поїзді з «крутянами», емоційно переноситься у ті важкі й часто страшні часи. Нещодавно тут установили ще й справжній паровий локомотив, ще декілька вагонів та платформу. Проте і це ще не все. Музей ще не добудований, і завершити його спорудження планують до літа цього року.

Як розповів «УМ» директор КП «Дирекція будівництва меморіального комплексу пам’яті героям Крут» Валерій Сарана, на завершення будівництва музей ще формально не існує, і фінансування на екскурсоводів не виділяють. Але дирекція платить їм із власної ініціативи, і за останні осінь–зиму в музеї вже побувало близько десяти тисяч чоловік. «Після добудови ми передамо меморіальний комплекс як філію одного з музеїв. Можливо, Музею історії України», — сказав пан Сарана. Будівництво, за його словами, відбувається в основному за рахунок пожертв.