Сіті для миті

Поетичні тексти нагадують невід, закинутий у ріку часоплину, призначення їх — упіймати і залишити для майбутнього миттєвості людського буття. Однак у розмаїтті авторів, кожний з яких ловить власні кванти історії, є поети з особливо тонким відчуттям неповторності, безповоротної «зникомо­сті» життєвих хвилин. Саме до таких справедливо можна зарахувати поетку Божену Бобу–Диґу, яка мешкає в Кракові. Минулої осені видавництво «Новий Львів» випустило її збірку «Писане дощем» (переклад на українську Євгена Барана та Олександра Гордона з паралельною публікацією польських текстів) — і вже у самій назві можна вичитати увагу авторки до недовговічного, до нетривких реалій, готових щезнути непомітно, мов сліди дощу на віконній шибці.

Навіть жанр, до якого вона тяжіє, — це мініатюра, що фіксує один–єдиний погляд на дійсність, на предмет або ситуацію. Це ніби зупинені фотокадри, вихоплені з часового потоку лампою–спалахом, як, наприклад, вірш «Зустріч»:

Нічого не сталося
лише склянка води
чайничок
скинуте на хвильку взуття
навіть не зупинка
в дорозі
нічого не сталося

Чималий пласт тво­рів у «Писаному дощем» складає інтимна лірика. Однак і в цій царині, писаній–переписаній, безліч разів повторюваній, Боба–Диґа знаходить власну тему, власні підходи. Її ліричній героїні вдається розповісти про отой, майже невловимий, стан душі, коли людина, щойно закохавшись, раптом починає сумніватись — і у своєму почутті (наскільки воно глибоке, наскільки справжнє, чи не стане черговим самообманом?), і в такому ж почутті–відповіді з боку коханої людини. Ставлення до любові як до субстанції мінливо–нестійкої, а не раз і назавжди даного душевного стану, творить неповторну ауру й інших її верлібрів–мініатюр: «Коли Тебе немає, вже й сумніваюся, що Ти є, коли Ти є, переконана, що тебе не могло не бути».

Божена Боба–Диґа не обмежується лише поетичною творчістю (слід зауважити: вона є авторкою двох збірок, виданих у Польщі, її вірші опубліковані англійською, французькою, іспанською мовами). Водночас зі збіркою «Писане дощем» вийшов і її компакт–диск «Концерт на вірші», записаний на студії Краківського радіо у супроводі інструментального ансамблю. На ньому Божена постає перед читачем–слухачем в інших іпостасях: авторка не лише текстів, а й музики, а ще — виконавиця власних пісень, яка має фахову вокальну підготовку.

Так що представлення широкій аудиторії своєї україномовної книжки в кількох обласних центрах (зокрема, у Львові, Івано–Франківську, Вінниці) Божена Боба–Диґа супроводжувала власними концертними номерами під акомпанемент польського піаніста Петра Черни.