«Немає поганих продуктів, є лише погані кухарі», — люблять повторювати китайські кулінари. Тому, щоб спробувати відтворити і корейські, і китайські страви, треба запам’ятати кілька правил. По–перше, дуже ретельно попередньо обробляти продукти. Наприклад, курку не обпалювати, а видаляти всі залишки пір’їн спеціальним пінцетом. По–друге, і китайці, і корейці проводять теплову обробку подрібнених продуктів дуже швидко: не більше чотирьох хвилин. Для цього використовують сильний вогонь і різноманітні сковорідки або сковороду вок із округлим дном. У результаті отримують збережені вітаміни й інші корисні речовини.
Коли говорять про китайську кухню, то обов’язково ще згадують про вміння готувати різноманітні соуси, компонувати спеції і прянощі, яких використовують понад 300 видів, — тільки китайці по–особливому можуть поєднувати інгредієнти за запахом, смаком і навіть кольором. А коли згадують свої легенди, то можуть витворити, наприклад, суп «Битва дракона з тигром». Цю приємну на смак страву з тонким ароматом готують зі зміїного м’яса (символізує дракона) і м’яса спеціально відгодованої... кішки (символізує тигра).
Але небагато серед китайців було імператорів, яким тисячі спеціалістів (без перебільшення) вигадували найрізноманітніші незвичні страви. Простий люд харчувався скромно — локшиною і пельменями. Так–так. Це в Італію з Піднебесної у XIII столітті мандрівник Марко Поло завіз «спагеті». І батьківщина «начинки в тісті» — не Росія.
Щоб зробити пельмені по–китайськи, замішують найпростіше тісто, як у нас звичайне прісне: треба просіяти 130 г пшеничного борошна, зробити у ньому ямку, потроху влити 80 г води і замісити. Залишають його на 20—30 хвилин, щоб легше було розкачувати. Потім роблять джгут діаметром 1—2 см і нарізають невеликі шматочки. Розкачують кружечки і защипують у них фарш із свинини. Для його приготування 240 г свинини пропускають через м’ясорубку, потім додають 60 г соєвого соусу, 10 г кунжутної олії, 80 г свіжої, дрібно посіченої пекінської капусти, 20 г подрібненого імбиру, 25 г подрібненої зеленої цибулі, солять. Варять пельмені на пару чи у киплячій воді.
А ось один із рецептів «спагеті» по–китайськи — підсмажена хрустка локшина. Півкіло відвареної у спеціальному ситі локшини підсмажують у сковороді із заздалегідь розігрітою олією (200 г) 5—7 хвилин. Потім беруть іншу сковорідку, трохи змащують олією чи смальцем і обсмажують дрібно нарізаний зубчик часнику й одну частину імбирного кореня. Наступна дія — швидко покласти нарізане невеликими шматочками м’ясо (250 г нежирних свинини, яловичини чи курятини), і ще хвилин через п’ять — дрібно порізані овочі: 250 г капусти, дві цибулини, невелику моркву або соєві паростки (можна купити у супермаркетах). Коли м’ясо–овочева суміш уже готова, треба додати ще 2 столові ложки соєвого соусу і 2 стеблини селери. Потім усе змішати з локшиною.
Узагалі, за традицією, локшина у Китаї символізує довголіття. Тому її присутність обов’язкова на всіх святах, а особливо тоді, коли святкують «круглі» дати — 60, 70 років тощо.
Одним із найчастіше вживаних продуктів у Піднебесній є яйця. Їх там навіть засолюють, а також готують «тисячолітні» — які, обмазуючи спеціальним розчином, витримують у землі 100 днів. Але такі премудрості ми навряд чи осягнемо. Навіть не будемо пробувати готувати і знамениту «качку по–пекінськи». Бо і її треба попередньо за 10—12 годин обробляти ячмінною патокою, потім коптити у спеціальній печі.
А от із кисло–солодкою свининою повинні впоратися. Тож беремо півкіло нежирного м’яса, відварюємо в підсоленій і поперченій воді. Коли охолоне — нарізаємо смужками. Із двох яєць і 60 г крохмалю готуємо густий кляр (якщо треба — трохи розбавити водою), солимо. Потім обсмажуємо свинину в клярі до утворення золотаво–коричневої скоринки.
Помиті овочі нарізаємо товстими шматками. На сковорідці у 2 ст. л. олії спочатку обсмажуємо часник (2–3 зубки) та імбир (одну частину кореня), додаємо цибулю та помідори (по 250 г) і огірок (чи ананас). Наостанок — подрібнюємо три стеблини селери. Щоб приготувати соус, змішуємо борошно і воду, приправляємо їх 2 ст. л. соєвого соусу, 2 ч. л. цукру, 2 ст. л оцту, сіллю і перцем. М’ясо перемішуємо з овочами і поливаємо соусом. Страва готова.
РЕЦЕПТ ВІД ШЕФ–КУХАРЯ
Що таке джек–боккум і з чим його їдять
Квон Те Гин,
шеф–кухар ресторану японсько–корейської кухні «Хан–Ганд»
Це — гостра смажена свинина з овочами. Потрібно нарізати соломкою півморкви і половину болгарської перчини, півколами чи четвертинками — півкабачка і половину цибулини, прямокутниками — 100 г пекінської капусти. Спочатку окремо на сильному вогні обсмажуємо 300 г нарізаної невеликими квадратиками свинини (краще з ошийка). Потім на іншу сковорідку почергово викладаємо нарізані овочі, вливаємо 2 ст. л. соєвого соусу, солимо, щедро перчимо чорним і червоним перцем, додаємо 3–4 зубки подрібненого часнику. М’ясо і овочі змішуємо. Як і більшість м’ясних страв джек–боккум у Кореї подають із рисом.
До речі, у корейських ресторанах і на батьківщині, і у нас, якщо ви замовили основну другу страву, обов’язково подають 5—7 салатів із капусти і редьки та відварений рис.