У бiй проти москалiв... веде Суворов?
Частини та з’єднання Збройних сил України досі не мають назв і символів, пов’язаних з українською історією та її національними й військово-історичними традиціями. >>
Після всіх бравурних звітів та амбіційних планів, озвучених українськими військовими наприкінці минулого року, прийшов холодний душ під назвою «Держбюджет–2009». Армії всі обіцяли, але ніхто не дав. Із грошей, виділених на забезпечення оборони країни на цей рік, не тільки неможливо профінансувати переозброєння і перехід на професійну основу, цих коштів не вистачить навіть на виживання для солдатів та офіцерів. Порівняно з минулим роком, фінансування урізали усім силовим структурам, окрім МВС та Внутрішніх Військ: уряд і парламентарії вочевидь віддають перевагу «попасичам» народу, а не його оборонцям. Останнім, можливо, незабаром узагалі доведеться голодувати: чутки, які надходили з різних військових частин, таки підтверджуються — особовому складу ЗСУ виплачують лише половину зарплати. І скільки це триватиме — невідомо.
Про це спеціальною телеграмою повідомив своїх підлеглих тимчасово виконуючий обов’язки міністра оборони Володимир Іващенко: «Згідно із затвердженим тимчасовим розкладом державного бюджету України на перший квартал 2009 року, асигнування, виділені з фонду грошового забезпечення, забезпечують виплату місячного грошового забезпечення у розмірі 50%», — йдеться в телеграмі. У січні військовослужбовці вже отримали ці «напівзарплати», які командування називає «авансами». «На запитання коли буде решта?» відповідають нечітко: «Може, в першому кварталі».
Як захисники вітчизни мають виживати, отримуючи лише половину від і так мізерних своїх зарплат — запитання до уряду Тимошенко — авторів цьогорічного бюджету. Президент Віктор Ющенко вже висловився за його перегляд, адже в першій декаді січня до загального фонду держбюджету надійшло 10% від запланованих коштів. Міністр оборони Юрій Єхануров назвав «бюджетом розвалу» цьогорічні видатки на оборону в розмірі 0,85% від ВВП, при необхідних 2%. Раніше заявляли, що цього вистачить лише на грошове утримання, харчування військовослужбовців і часткову сплату комунальних витрат, але виглядає, що ситуація в ЗСУ не просто скрутна, а катастрофічна.
Тим часом утримувати Збройні сили в теперішньому стані практично немає сенсу — їх треба розвивати. Крім того, українські військові й держава мають зобов’язання перед підприємствами, яким уже замовлено продукцію, перед іноземними партнерами. І якщо проектанти вітчизняного корабля класу «корвет», які мають закінчити роботи до вересня 2009 року, «затягнуть паски» і будуть чекати, то провалити спільну з французькою компанією SAGEM модернізацію бойового вертольота Мі–24 — означає зганьбитися перед цілим світом і підмочити репутацію українських зброярів, не кажучи вже про можливі судову тяганину і пеню.
Прем’єр Юлія Тимошенко ніби демонструє розуміння цих проблем і обіцяє прямі державні видатки на закупівлю військової техніки в розмірі 2,767 мільярда гривень:«Ми не повинні допустити у 2009 році падіння виробництва у військово–промисловому комплексі», — заявила пані Прем’єр. Однак виділити ці кошти планується не із загального, а зі стабілізаційного фонду бюджету. Взагалі, із запланованих на видатки Мініоборони на 2009 рік одинадцяти з лишнім мільярда гривень лише 6,9 мільярда планується виділити з основного фонду бюджету, решту 4,2 мільярда — з резервного. Однак, річ у тім і полягає, що наповнення самого стабілізаційного фонду є під великим питанням, тож ні цих грошей, ні техніки армія, швидше за все, не отримає.
Відтак формування держоборонзамовлення фактично заблоковане, повідомляє інформагентство «Дефенс–Експрес» із посиланням на джерело в Міноборони: «Ніхто в уряді не може дати відповідь, що означають суми, призначені у стабфонді на переозброєння армії й виконання держоборонзамовлення». Міноборони на переозброєння просить лише 960 мільйонів гривень, які потрібні для дотримання зобов’язань перед виконавцями основних проектів: створення корвета, багатофункціонального ракетного комплексу, модеронізації вертольота Мі–24 та будівництва літаків Ан–70.
Отже, поки чиновники обіцяють грандіозні кошти на оборону, військовослужбовці залишаються напівголодні й беззбройні.
Частини та з’єднання Збройних сил України досі не мають назв і символів, пов’язаних з українською історією та її національними й військово-історичними традиціями. >>
Смерть, яка могла стати його смертю, Володимир Муляр тепер бачить часто — запис відеосюжету горезвісного російського каналу «Анна ньюс» він скачав собі у смартфон як пам’ять про пекло, пережите на трасі Бахмутка. В другій половині жовтня 2014 року саме тут була найгарячіша точка АТО — легендарний 32-й блокпост, крайній форпост українських Збройних сил, що на два тижні опинився в оточенні терористів. >>
Тим, хто в непростих умовах став до зброї рік тому, потрібна заміна. Саме з цією метою військові комісаріати виконують нові завдання з комплектування Збройних сил України та інших військових формувань. Цими днями завершується перший етап четвертої черги часткової мобілізації. >>
Олексій Дурмасенко, боєць 93-ї окремої механізованої бригади, став відомим за тиждень до своєї смерті, коли дав інтерв’ю «Радіо «Свобода» під час приїзду до рідного Києва в короткострокову відпустку. Перед тим 25-річний солдат із позивним «Динамо» пройшов бойове хрещення як «кіборг»: упродовж 12 діб захищав Донецький аеропорт, цей «український Сталінград Донбасу». >>
Не на схід, а на захід відбув позавчора з Києва ешелон із першою командою мобілізованих у рамках першої в цьому році черги мобілізації. «Будуть і наступні відправки, але кожна — спочатку в навчальні центри, а не в АТО. Усі мобілізовані проходитимуть через навчання. Від 30 до 45 діб триватиме бойове злагодження», — пояснює Віталій Чекаленко, комісар Дарницького районного військового комісаріату. >>
Його позивний — Кола. Донедавна він полюбляв цей напій. Тепер не п’є — не може. Бо в Маріуполі в блокаді, коли вже не було води, довелося не раз на колі «мівіну» запарювати... >>