«Яструби» НАТО в обнімку з Росією

04.12.2008
«Яструби» НАТО в обнімку з Росією

Генсек Схеффер побачив інше «обличчязагроз» для країн НАТО. (Рейтер.)

«Поїзд відправився зі станції в Бухаресті, він їде далі й не зупиниться», — образно пояснив Генсек НАТО Яап де Хооп Схеффер ставлення Альянсу до натовського майбутнього України та Грузії. Втім отим, кому відмовили в ПДЧ, дуже хотілося б, щоб поїзд мав кінцеву зупинку — членство в НАТО. Адже тепер ще більше скидається на те, що схефферів «поїзд» рухатиметься завжди, як перпетуум мобіле, рухатиметься в безвість. Зате без зупинки. «Міністри закордонних справ країн–членів НАТО на засіданні в Брюсселі поклали край мріям Грузії та України про вступ у найближчі кілька років», — резюмує вчорашня газета «Таймс». Натомість пошуковувачам запропонували річну Національну програму дій, яка є, в принципі, тим самим річним Планом дій Україна–НАТО, який наша держава справно виконує десять років поспіль. А ще пообіцяли «посилити комісії Україна–НАТО і Грузія–НАТО». Україна мужньо кивнула головою. А що скажеш? «Так» чи «ні» нашому приєднанню до ПДЧ нічого не змінить. Ми досягнемо нашої мети», — з вимушеною бадьорістю каже в інтерв’ю німецькій газеті «Ді Вельт» наш міністр Володимир Огризко.

Шкода, що в даному випадку ми потрапили в один «геополітичний пакет» із Грузією — країною, де фактично існує військовий стан, є величезні територіальні проблеми і в якої розірвано дипломатичні стосунки з найбільшим сусідом. Виступаючи на засіданні в Брюсселі, міністр закордонних справ Грузії Ека Ткешелашвілі чесно визнала: Тбілісі наразі не готове до членства в НАТО. Але ж зовсім інші базові підстави в України і рівень технічної підготовленості її війська самі натовці визнають досить високим. Зрозуміло, що «в одному» пакеті ці дві держави опинилися через страх Заходу перед Росією. Як пише Бі–Бі–Сі, в кулуарах брюссельського засідання говорили про те, що «ніхто не готовий стати на захист України, якщо кримське питання викличе серйозний конфлікт між Москвою та Києвом».

Росія стала головним залаштунковим учасником брюссельського зльоту міністрів. Якщо питання щодо України та Грузії викликали суперечності (головними критиками нашого входження є Німеччина, Франція та Італія), то вчора НАТО одноголосно висловилося за те, щоб розморозити контакти з Росією, які було згорнуто після вторгнення до Грузії. Робота Ради Росія–НАТО не буде поновлена, однак переговори вестимуться на більш низькому дипломатичному рівні, заявив пан Схеффер на прес–конференції після закінчення засідання. Але представник Росії при НАТО Дмитро Рогозін запевнив журналістів, що неформальне засідання згаданої Ради відбудеться ще цього року.

ВІДДІЛ КАДРІВ

Кандидати у Генсеки

Чотирирічний термін повноважень діючого генсека НАТО Яапа де Хоопа Схеффера мав спливти до кінця грудня, оскільки він вступив на посаду в січні 2004 року. Та рік тому країни–члени НАТО вирішили продовжити його на півроку до літа–2009, щоб «надати йому можливість підготувати та провести урочистості з нагоди 60–ї річниці заснування Альянсу». Такі урочистості заплановані на квітень на франко–німецькому кордоні, зокрема в містах Страсбург та Кельн.

Попри це німецький тижневик «Шпігель» та кілька інших впливових видань подали матеріали, що прізвище нового генсека буде обговорюватися на саміті Альянсу. Речник НАТО Джеймс Аппатурай відреагував на цю інформацію так: «Жодної формальної дискусії на цю тему не буде. На серйозні дебати ми сподіваємося на початку весни, після переходу влади в США до Барака Обами». Аппатурай повідомив, що процедура вибору є неформальною, полягає на неформальних і дипломатичних консультаціях. Рішення оголошується лише тоді, коли серед усіх членів НАТО є абсолютний консенсус стосовно нового генсека.

Хорватська газета «Ютарні ліст» повідомила, що можливість стати генсеком обговорювалася з екс–прем’єром Словенії Янезом Яншею, а польська «Газета виборча» — що відповідну пропозицію отримав екс–президент Польщі Александр Кваснєвський. Втім наразі рейтинг претендентів очолюють прем’єр–міністр Данії Андерс Фог Расмуссен та глава МЗС Польщі Радослав Сікорський. Натомість менші, але все ж серйозні шанси мають також колишній глава МЗС Болгарії Соломон Пасі та екс–міністр оборони Великої Британії Ден Браун.

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>