Напитися із «Джерела Біляни»

04.12.2008

Андрій ФОМЕНКО

Хорватки святкують перемогу в принциповому двобої з командою Сербії. А глядачів — катма. (Рейтер.)

VIII чемпіонат Європи з гандболу серед жіночих збірних стартував позавчора увечері якось непомітно. Принаймні в македонських містах, де відбуваються матчі, Скоп’є й Охріді, кореспондент «УМ» упродовж кількагодинних прогулянок не побачив жодної афіші про єврофорум. І вболівальників негусто. Ними достатньо наповнився лише один зал — той, де національна команда господарок билася з німкенями. Одна з причин неуваги — високі ціни на квитки (до 50 євро на два матчі ігрового дня). Відтак у вівторок на трибунах в Охріді зібралося три сотні місцевих шанувальників ручного м’яча й стільки ж офіційних осіб.

Дебютантки починають із сенсації

У Охріді матчі приймає арена «Більяніні ізворі» (перекладається як «Джерело дівчини Біляни»), побудована десять років тому й здатна вмістити 2500 глядачів.

Головну несподіванку дня створили білоруські дівчата. Вони провалили першу половину двобою зі шведками, але потім на куражі ледь не вирвали перемогу в більш потужних суперниць. За останні чотири хвилини нервового напруження жодна з команд не змогла вразити ворота! Право на завершальну атаку мали наші сусідки, але Швеція не дозволила собі осоромитися по повній програмі. Підсумок — нічия.

За збірну Білорусі виступали три гравчині з українських клубів: дві представниці львівської «Галичанки» — Анастасія Камещикова (1 гол) і Лілія Артюхович (2 голи, в тому числі дебютний для збірної на Євро–2008), а також Ірина Могиліна із запорізького «Мотора».

Зал у Скоп’є має назву «Борис Трайковськи» — на честь недавно померлого екс–президента Македонії. Тут змагаються команди групи D: до трьох колишніх югославських республік «прибилася» збірна Німеччини — бронзовий призер чемпіонату світу–2007.

У перший день хорватки очікувано переграли збірну Сербії, а господарки змогли гідно опиратися німкеням лише в першому таймі. До речі, у складі македонської команди виступає 25–річна уродженка Дніпропетровська Юлія Портянко. Позавчора вона провела на майданчику всі 60 хвилин без замін (!), відзначилася 8 голами й була визнана найкращою у своїй збірній.

Український десант

Збірна України прибула до Охріда в понеділок увечері. Було приємно чути, як у готельних номерах українки хором співали національний гімн, «заряджаючись» патріотизмом. Позавчора зранку дівчата провели тренування, а ввечері вболівали на трибунах за білорусок. Привітавши колег з успішним результатом, наша команда подивилася перший тайм матчу Росія — Австрія й вирушила відпочивати до готелю. Учора о дев’ятій ранку українки провели друге тренування, а о 18.15 вийшли на стартовий бій проти португалок.

Віриться, що він став для «синьо–жовтих» переможним. Принаймні цьому сприяли добрі знаки, які кореспондент «УМ» побачив під час вояжу до Охріда. Спершу в аеропорту «Бориспіль» автор цих рядків зустрівся з чемпіоном світу з боксу, професіоналом Сергієм Дзинзируком. Дізнавшись про мету візиту до Македонії, він попросив передати дівчатам побажання успіху. А потім під час пересадки в Будапешті на очі потрапила чоловіча збірна Кіпру з гандболу. Минулих вихідних кіпріотів у Запоріжжі «образили» українські чоловіки, і тепер острів’яни поверталися додому. Настав час перемагати й жінкам.

Ще один добрий знак знайшовся в самому Охріді, коли відбулася зустріч із Олександром Людовиком. Наш відомий суддя, який цього разу офіційно виконує функції перекладача, прогулювався містом у компанії місцевих колег. А судити нашу дуель із Португалією мали саме македонці...

Крім того, інспектором матчів працює українець Віктор Коноплястий. Отримали ми представництво й серед рефері: для Тетяни Ракітіної й Ірини Ткачук нинішнє Євро є дебютним. У вівторок вони були резервними арбітрами обох зустрічей у Охріді, а сьогодні мають судити гру Швеція — Австрія.

ТАБЛО

VIII чемпіонат Європи (Македонія, 2–14 грудня). 1–й тур

Група С (Охрід). Росія — Австрія — 31:22 (13:10), Білорусь — Швеція — 21:21 (7:13).

Група D (Скоп’є). Македонія — Німеччина — 22:25 (10:11), Хорватія — Сербія — 30:26 (17:8).

ДОРОЖНІ НОТАТКИ

Македонія вітає гостей?

Молода балканська держава вперше отримала право приймати спортивний форум такого високого рівня. Не маючи досвіду організації подібних змагань, македонці зіткнулися з величезними проблемами в підготовці до євро, яка наразі залишає бажати кращого.

У аеропорту з претензійною назвою Олександра Великого афішами чемпіонату заліпили всі вітрини. Але на цьому «гостинність» і завершується. Центральне летовище країни являє собою щось на кшталт київських «Жулян» до реконструкції — йому явно не завадило б оновлення.

Двох журналістів із України, котрі прилетіли до Скоп’є вночі, просто виштовхали з залу очікування на вулицю під дощ. При цьому працівники аеропорту заявили, що він зовсім не міжнародний (?!) і отримати інформацію тут нема від кого. Потім виявилося, що доїхати з летовища до столиці (15 км) можна лише на таксі. Місцеві таксисти (в Україні деякі бомжі виглядають краще) заломили ціну в 25 євро. Коли ж ми з колегою домовилися поїхати разом з американцем, якому таксі за вдвічі нижчу ціну з міста викликала його дівчина, «таксо–мафія» нахабно витягла наші сумки з багажника цієї машини.

Виручив веселий охоронець аеропорту на ім’я Зука, котрий саме їхав додому й за половину «тарифу» довіз нас на автовокзал Скоп’є. Молодий македонець похвалився фотографіями трьох доньок, проявив дивовижну обізнаність у чемпіонаті України з футболу, розповів, яке пиво тут краще пити, а потім допоміг купити квитки на автобус до Охріда й по–дружньому обійняв на прощання.

Друкована версія