У бiй проти москалiв... веде Суворов?
Частини та з’єднання Збройних сил України досі не мають назв і символів, пов’язаних з українською історією та її національними й військово-історичними традиціями. >>
Україна модернізуватиме польські бойові вертольоти Мі–24.
Часто кажуть, що за багатьма параметрами Україна умовно вже в НАТО. На Заході в першу чергу відзначають готовність українських збройних сил та їх відповідність стандартам альянсу. Сюди ж можна віднести й український військово–промисловий комплекс. Залежно від мудрості державної політики, ВПК може стати як великим здобутком, так і великою втратою при вступі України до НАТО. Останній аргумент часто використовують противники євроатлантичної інтеграції нашої країни, натомість військові та вітчизняні виробники не словом, а ділом наближають країну до НАТО. 2008 рік називають переломним з цього погляду: Україна домовляється про широку участь західноєвропейських країн у будівництві корвета для свого військового флоту, досягнуто домовленості з французькою фірмою SAGEM на модернізацію вертольотів Мі–24, міністр оборони Юрій Єхануров заявив, що у НАТО Україна хотіла б спеціалізуватися на військово–транспортній авіації. Це — лише найбільші ініціативи, але й вони свідчать, що вектор військово–технічного співробітництва поступово повертається зі Сходу на Захід. Тим часом найближчими партнерами стануть найближчі сусіди — теперішні члени НАТО — країни Вишеградської четвірки
Поки політики домовляються про формальне набуття Україною Плану дій щодо членства в НАТО, вітчизняні оборонні підприємства реально йдуть на зближення із Заходом і працюють над проривом на європейські ринки. Минулого тижня у Харкові відбулася міжнародна конференція «Оборонно–промисловий та науково–технічний потенціал Слобожанщини: перспективи співробітництва з Вишеградськими країнами». Країни Вишеградської четвірки, наші найближчі сусіди — Польща, Словаччина, Угорщина та Чехія, зацікавлені у військово–технічному співробітництві з Україною насамперед через потребу модернізації власних озброєнь радянських зразків, але в перспективі йтиметься і про спільну розробку й виробництво нових зразків сучасної зброї. Особливо активними були поляки, які прислали до Харкова військову делегацію на чолі з міністром оборони Польщі Богданом Кліхом, наслідком чого стали кілька ініціатив, які мають вилитися в замовлення для українських заводів.
За визнанням посла Польщі в Україні Яцека Ключковського, 95% переговорів стосувалися військово–технічного співробітництва. Польща, зокрема, висловлює зацікавленість у модернізації своїх бойових вертольотів Мі–24 на Конотопському авіаремонтному заводі «Авіакон». «Нас дуже цікавить ця тема», — сказав пан Кліх на спільній прес–конференції зі своїм українським колегою Юрієм Єхануровим. За словами польського міністра, вертольоти Мі–24 та Мі–17 є на озброєнні польського контингенту в Афганістані, тому поляки зацікавлені у підвищенні їх боєздатності. Тим більш що недавно під відповідальність поляків перейшов один з районів Афганістану. Перспективними для двосторонньої співпраці називають також кораблебудування та модернізацію бронетехніки. У свою чергу, генерал–лейтенант Михайло Борисюк, головний конструктор зі створення бронетанкової техніки та артилерійських систем Харківського конструкторського бюро з машинобудування (ХКБМ), заявив про готовність співпрацювати з вишеградськими країнами над створенням цілком нових зразків озброєння, зокрема нового танка і нової бронемашини. Наразі українські танкобудівники співпрацюють із французькими, італійськми, німецькими та американськими підприємствами.
Попри несприятливі умови для інвестицій та державне регулювання оборонно–промислового комплексу, науковий і промисловий потенціал України залишається привабливим для наших сусідів, зазначалося під час конференції в Харкові. За словами посла Польщі в Україні Яцека Ключковського, частка України в оборонному виробництві СРСР становила 25%: «Вишеградські країни не зможуть замінити увесь СРСР, але Польща, наприклад, провела нещодавно переговори з Україною про можливість співпраці в оборонній сфері». У свою чергу, посол Словачини Урбан Руснак зазначив, що кооперація з Україною особливо актуальна в умовах світової економічної кризи, оскільки міжнародний поділ праці дозволить оптимізувати її наслідки. Угорці зауважують різницю між економіками України та Угорщини, зокрема, завдяки відкритій приватизації переважна більшість угорських підприємств тепер у приватному секторі, продуктивність праці зросла, а енерговитрати знизилися. «Ми готові підтримувати амбіції ваших бізнесменів у просуванні української продукції на ринки Європи, але тільки якщо це будуть спільні зусилля», — заявив посол Угорщини Андраш Баршонь. «В Україні є кадри, ідеї та потенціал, необхідно тільки створити правові умови для залучення інвесторів, і наша республіка буде першою, хто буде їх використовувати», — запевнив посол Чехії Ярослав Башта.
Тим часом головна перепона для притоку інвестицій на українські, в тому числі й оборонні підприємства — це недосконала податкова система, відзначив український експерт Володимир Семиноженко, директора харківської філії Інституту стратегічних досліджень, що виступив організатором конференції. Аби ввезти до України інноваційну технологію, інвестор мусить заплатити 20% вартості обладнання, що робиться, вочевидь, для того, «щоб не був таким ініціативним». Як зазначив експерт, через подібні проблеми Україна втратила, зокрема, можливість кооперації з країнами Східної Європи у авіаційній сфері.
Давню ідею реанімують і досвід спільного українсько–польського миротворчого батальйону в Косово застосують ширше. До 2011 року Україна, Польща та Литва планують створити цілу миротворчу бригаду. Про це домовилися міністри оборони України Юрій Єхануров та Польщі Богдан Кліх. Уже відомо, що штаб–квартира бригади розміститься в польському Любліні. «Штаб спільної тристоронньої бригади буде розташовуватися в Польщі, в Любліні. До речі, є пропозиція польської сторони, що першим командиром цієї бригади буде український офіцер. Це для нас дуже почесно і відповідально», — зазначив Юрій Єхануров. Ініціатива створення бригади теж належала полякам:«Ми дійшли висновку, що відповідним рівнем для нашої тісної співпраці був би спільний підрозділ рівня бригади. Це буде дуже хорошим підтвердженням нашого рівня співпраці і «братерством зброї», — сказав Богдан Кліх.
Зараз існує також польсько–литовський миротворчий батальйон, а ідея об’єднати миротворців «під одним дахом» мусувалася вже три роки, відколи міністри оборони України, Польщі та Литви у Брюсселі підписали «протокол про наміри», яким передбачалося створення «Укрполлитбату». Цього разу домовилися розробити чіткий план дій, аби у 2011 році спільна українсько–польсько–литовська бригада таки приступила до виконання завдань.
Частини та з’єднання Збройних сил України досі не мають назв і символів, пов’язаних з українською історією та її національними й військово-історичними традиціями. >>
Смерть, яка могла стати його смертю, Володимир Муляр тепер бачить часто — запис відеосюжету горезвісного російського каналу «Анна ньюс» він скачав собі у смартфон як пам’ять про пекло, пережите на трасі Бахмутка. В другій половині жовтня 2014 року саме тут була найгарячіша точка АТО — легендарний 32-й блокпост, крайній форпост українських Збройних сил, що на два тижні опинився в оточенні терористів. >>
Тим, хто в непростих умовах став до зброї рік тому, потрібна заміна. Саме з цією метою військові комісаріати виконують нові завдання з комплектування Збройних сил України та інших військових формувань. Цими днями завершується перший етап четвертої черги часткової мобілізації. >>
Олексій Дурмасенко, боєць 93-ї окремої механізованої бригади, став відомим за тиждень до своєї смерті, коли дав інтерв’ю «Радіо «Свобода» під час приїзду до рідного Києва в короткострокову відпустку. Перед тим 25-річний солдат із позивним «Динамо» пройшов бойове хрещення як «кіборг»: упродовж 12 діб захищав Донецький аеропорт, цей «український Сталінград Донбасу». >>
Не на схід, а на захід відбув позавчора з Києва ешелон із першою командою мобілізованих у рамках першої в цьому році черги мобілізації. «Будуть і наступні відправки, але кожна — спочатку в навчальні центри, а не в АТО. Усі мобілізовані проходитимуть через навчання. Від 30 до 45 діб триватиме бойове злагодження», — пояснює Віталій Чекаленко, комісар Дарницького районного військового комісаріату. >>
Його позивний — Кола. Донедавна він полюбляв цей напій. Тепер не п’є — не може. Бо в Маріуполі в блокаді, коли вже не було води, довелося не раз на колі «мівіну» запарювати... >>