Щоб не замерзнути — повісився?

15 листопада у карцері Чернівецького слідчого ізоляторя повісився 30–річний грузин Арчіл Іобідзе. В СІЗО громадянин Грузії Іобідзе перебував п’ять місяців: органи досудового слідства звинувачували його у вживанні наркотиків та скоєнні грабежів у складі злочинної групи. Що стало причиною повішення, працівники слідчого ізолятора не знають. Кажуть, перед цим Арчіл навіть не натякав на можливий суїцид. Свої версії загибелі мають і люди, які зараз утримуються в СІЗО. Перша — його побили напередодні, в п’ятницю, і друга — тримали в карцері. Арчіл Іобідзе мав провести у ньому десять діб, але на сьомий день повісився, бо температура в карцері нібито не первищувала п’яти градусів.

Микола Онуфрійчук, начальник Чернівецького слідчого ізолятора, переконує, що, згідно з чинним законодавством, температура у карцері має бути не нижчою 16 градусів. Зараз, каже він, стовпчик термометра показує 19, а іноді сягає й +20. Пан Онуфрійчук також наголошує: усі громадяни, яких тримають в установі, перебувають в однаковій ситуації, тому ні до кого не застосовуються заходи фізичного впливу або якісь тортури.

Зашморг для того, щоб повіситись, Арчіл Іобідзе зробив із карцерної куртки, яку прив’язав до решітки, що відгороджує лампу освітлення. За словами Миколи Онуфрійчука, в карцер ув’язненого відправили за систематичні порушення режиму СІЗО: «За період перебування в СІЗО він зарекомендував себе не з кращого боку — шість разів порушував режим утримання, за що його притягнули до відповідальності. Чотири рази йому оголошували догану, двічі він потрапляв у карцер».

Перед повішенням Арчіл Іобідзе видряпав на дверях карцера передсмертну записку такого змісту: «Я нє знаю, што со мной случілось, я нікогда нє буду сукой, всєм — благ, мама прості, нє умрі за мєня». Відтак рідні померлого переконані, що Арчіл повісився через тиск правоохоронців, які, на їхню думку, організували переслідування грузинів на Буковині. Правоохоронці називають ці звинувачення маячнею. Зараз в чернівецькому СІЗО утримують дванадцятьох осіб грузинської національності й усіх — за різні злочини.

В Україну Арчіл приїхав до брата близько року тому. А вже за кілька місяців його посадили в СІЗО за підозрою в грабежах та незаконному обігу наркотиків. У Грузії він мав власний бізнес: магазини, павільйони. Останні сім днів Арчіл сидів у карцері за непослух. Та родичі впевнені, що чоловік занадто сильно любив життя, аби таке вчинити. Індіра Піпія, родичка загиблого, каже: «Хлопець молодий, закоханий, здоровий, має маму, брата. Він просто не міг сам накласти на себе руки, тому ми хочемо встановити, що сталося. Ворогів в Україні Арчіл не мав!».

Розібратися в ситуації до Чернівців приїхав консул Грузії в Україні Теймураз Нішніанідзе. «Ситуація складна, тому потрібно все детально вивчити», — каже він. Консул побував у СІЗО, але поговорити із затриманими, які, можливо, щось знають, йому спочатку не дозволили: «Перший раз мені відмовили, що здивувало, адже попри їхні норми, є ще й Віденська конвенція». Згодом перемовини все ж провели. Консула, щоправда, попросили робити це у присутності правоохоронців та зрозумілою для них мовою. Візит до моргу теж не втішив пана Теймураза. За словами консула, бажання родичів зробити експертизу деінде слідство проігнорувало.

Кілька днів тому правоохоронці затримали двох осіб грузинської національності за крадіжки. Підозрювані спеціалізувались на крадіжках барсеток з автомобілів. Як стверджують правоохоронці, злочинці були досить кваліфікованими. Згідно з українським законодавством, громадяни країн СНД, зокрема грузини, мають право перебувати в Україні впродовж 90 діб без візи. Щоб обійти закон, вони звертаються до посольства Грузії в Україні із заявою про втрату паспорта. Це їм дозволяє ще деякий час перебувати в країні легально. Тому ловити тих, які скоїли злочини на території України, і, зокрема, Буковини, зізнаються міліціонери, досить важко. Але вдається...