Ситуація з театральними гастролерами у Києві «грішить» ефектом палиці з двома кінцями. З одного боку, їх наче б то й не бракує — російські зірки приїжджають до нас поодинці й цілими колективами, демонструючи не так високий творчий рівень, як чергове подорожчання квитків на свої спектаклі. А з іншого — все настільки схоже і прогнозоване, що мистецьких одкровень від цих візитерів ніхто вже давно не чекає. І жили б ми так, поживали, споглядаючи цей гастрольний «калейдоскоп», що механічно складає однотипні картинки, коли б не поодинокі Дон Кіхоти від театру, які між мистецтвом та зароблянням грошей не ставлять знак «=». Не знаю, чи сприйме за комплімент констатацію цього факту Станіслав Мойсеєв, але саме його я б хотіла зарахувати до таких Дон Кіхотів. Адже протягом тижня художній керівник Молодого театру прийняв і ще чекає у себе аж три театральні колективи з Литви, Польщі, Німеччини та Франції, які навряд чи можна назвати гастролерами, типовими для сучасного українського театру.