Єврокорвет для України

«Корветна програма» — словосполучення відоме кожному, хто хоч якось цікавиться українськими Збройними силами і, зокрема, нашим військовим флотом. У міру того як фізично і морально зношуються ті залишки Чорноморського флоту СРСР, які дісталися Україні внаслідок «братського» переділу з Росією, постає питання: як далі розвивати вітчизняні Військово–Морські сили, аби залишатися морською державою у доволі конкурентному в цьому плані Чорноморському регіоні. Згідно із завданями, які стоять перед ВМСУ, вирішено, що основою майбутнього флоту стануть корвети — порівняно невеликі судна, здатні розвивати досить високу швидкість, призначені для боротьби як з надводними та підводними, так і з повітряними та наземними цілями, які б могли діяти у Чорному та Середземному морях, захищаючи морські володіння України та супроводжуючи важливі торгові судна на кшталт «Фаїни». Після кількох років роботи влітку цього року затвердили ескіз майбутнього українського корвета, технічний проект планують завершити до 30 березня 2009 року. Однак стало зрозуміло: самотужки будувати собі корвети Україна не в змозі.

Інтернаціональний українець

Ескізний проект нового корвета розробляло казенне підприємство «Дослідно–проектний центр кораблебудування» (ДПЦК) на чолі з генеральним конструктором України з військового кораблебудування Євгеном Борисовим. Вимоги, які стояли перед розробниками, створити судно нового покоління, з артилерійським, мінним та ракетним озброєнням, вертолітним майданчиком та з елементами технології «стелс»: корвет, який наближається за розмірами до фрегата — судно крупнішого класу, має бути універсальним і водночас малопомітним. Однак жодного з перерахованих видів озброєнь в Україні не виробляють, тож у ДПЦК запропонували чотири можливих варіанти корабля: українсько–російський, українсько–французький, українсько–італійський та змішаний.

Перевагу віддали останньому варіанту. На виставці морських озброєнь Evronaval–2008, яка відбулася минулого тижня в Парижі, паперовий корвет обріс цілком реальними деталями. Як повідомляє інтернет–сайт «Дефенс–експрес», на виставку приїхали заступник міністра оборони Богдан Буца, командувач ВМСУ адмірал Ігор Тенюх, директор департаменту розробок і закупівель озброєння Володимир Грек та сам генконструктор Євген Борисов. Робота цієї команди увінчалася низкою контрактів: так, остаточно з’ясувалося, що зенітно–ракетні комплекси й протикорабельні ракети на українському корветі будуть виробництва фірми MBDA, французька DCNS постачатиме пускові установки «Сільвер», крупнокаліберну гармату забезпечить італійська Oto Melara, а дрібнокаліберну Millenium–Oerlikon — німецька фірма Rheinmetall. Торпеди постачатиме Eurotorp, а вертоліт — Eurocopter. Також на корвет встановлять бойову інформаційну систему керування «Біус Тактікос» фірми Thales. Тривають переговори з європейськими виробниками щодо іншого «фаршу». Усе озброєння — найновіше. За словами Богдана Буци, воно не повинно застаріти наступні 20 років.

Більше того, під час паризької виставки піддали сумніву і те, у чому раніше ніхто не сумнівався, — а саме, що корвети будуватимуть в Україні. З радянських часів вижили лише окремі підприємства кораблебудування, а щодо тих, хто залишився — нема певності, що вони наразі здатні виконати поставлені завдання якісно і в строк. Міністерство оборони «перестраховується» і планує перші два кораблі побудувати у Західній Європі, а тим часом налагодити виробництво в Україні. Тим більше що ціни вітчизняного виробника вже наближаються до світових. За словами командувача ВМС адмірала Тенюха, корветів планують збудувати 10—14. «Після цього настане нова епоха ВМС із сучасними кораблями. Сильний флот — ознака сильної держави», — переконаний адмірал.

Нова епоха коштує дорого. «Спорудження одного корвета обійдеться приблизно в 1,5—1,7 мільярда гривень», — каже генеральний конструктор Євген Борисов. Близько 40 мільйонів виділено лише на технічний проект. Відтак розглядають можливість будувати корвети і на продаж. «Якщо йтиметься про задоволення визначених потреб лише вітчизняних Військово–Морських сил, то, можливо, це буде дуже амбітний проект. Якщо ж інші країни виявлять бажання також закуповувати цей корабель, то це матиме інші економічні наслідки», — каже перший заступник міністра промислової політики України Віталій Немилостивий.

Гонка корветів

А тим часом основні конкуренти України на Чорному морі — Росія і Туреччина, вже випереджають нас у своїх «корветних програмах». У лютому цього року росіяни офіційно прийняли на озброєння перший корвет нового покоління — «Стєрєгущій». Судно означене як «багатоцільовий сторожовий корабель пляжної морської зони» і озброєне протиповітряними та протиракетними комплексами, а також протичовновими і ударними ракетами і торпедами російського виробництва. Корабель увійшов до складу Північного флоту РФ. У перспективі планується оснастити кожен з російських флотів, зокрема й Чорноморський, сімома–вісьмома такими кораблями. Як відзначає Євген Борисов, український корвет має складніші завдання, ніж російський, і відрізнятиметься значно ширшою зоною дій, ніж у звичайного сторожовика. Ближчим для України є досвід Туреччини. Там наприкінці вересня — на початку жовтня зійшов із верфі перший корвет «Хейбеліада», класу «Ада». Це частина турецького національного проекту «Мілгем» — «Народний корабель». Будувався цей корвет з 2005 року, а до 2011–го триватимуть випробування, після чого «Хейбеліада» ввійде до складу ВМС Туреччини. На кораблі також встановлене «імпортне озброєння»: французькі торпеди Mk 46, американські протикорабельні ракети «Гарпун» тощо. Планується в рамках проекту «Мілгем» спустити на воду 8 корветів типу «Ада» і чотири фрегати.

Отже, з часом на Чорному морі має встановитися свого роду «корветний паритет». Важливо лишень, щоб ВМС України не пасли в ньому задніх, але це вже залежить від менеджерських якостей урядовців і Міністерства оборони.