Дев’яносто років тому, 3 листопада 1918–го, в руслі бурхливих подій національно–визвольної революції на західноукраїнських землях відбулося знамените народне віче в Чернівцях, у якому взяли участь майже десять тисяч осіб. Виходячи з права кожного народу на своє національне самовизначення, віче прийняло ухвалу: Чернівці, українські повіти Заставнівський, Кіцманський, Вашковецький та Вижницький повністю, Чернівецький та Сіретський — за винятком румунських громад, а також переважно українські громадяни Сторожинецького, Радівецького і Кимполунзького повітів творять окрему українську область. У цій області найвищою визнається влада Української національної Ради у Львові. Та основною була остання вимога, сформульована на самому вічі його учасниками: «Віче бажає прилучення австрійської частини української землі до України».

Два тижні тому заява голови Вінницької облдержадміністрації Олександра Домб­ровського про його «неможливість подальшого перебування на посаді» через конфлікт із секретаріатом Президента та через те, що керівник не погодився із оголошеною йому доганою, викликала резонанс не тільки в області. На підтримку Домбровського висловилася обласна рада, звернувшись до Президента з проханням скасувати указ про оголошення догани. Аналогічну позицію зайняла і колегія Мінрегіонбуду, за участь у роботі якої нібито і постраждав вінницький «губернатор».

День Листопадового чину 1 листопада 1918–го, котрий 90 років тому ознаменував взяттям українцями влади у Львові створення Західноукраїнської народної республіки, галичани відзначили за присутності Президента Віктора Ющенка, віце–прем’єра Івана Васюника, міністра Юрія Павленка, керівника Інституту національної пам’яті Ігоря Юхновського. Глава держави вшанував пам’ять січових стрільців та воїнів Української галицької армії (УГА) на Янівському цвинтарі. Саме там поховані тисячі вояків, які виборювали незалежність Галичини.

Хтозна, як спілкуються між собою політики й державні керманичі, коли їх ніхто не бачить. Але на очах у всіх вони, виявляється, вміють вести дискусію толерантно і фахово, не зриваючись на крик і пропагандистські гасла. У цьому мали нагоду переконатися глядачі, які увечері в п’ятницю увімкнули телевізори на телеканал «Інтер», де в прямому ефірі Президент, Прем’єр–міністр, Голова Верховної Ради та лідер опозиції зустрілися в одній студії, щоб поговорити про економічну кризу. З огляду на специфіку теми, в якій треба розбиратися, а не просто «ляпати язиками», цього разу програма «Свобода на «Інтері» була на диво змістовною. Хоча без звинувачень на адресу одне одного не обійшлося, а відповідей на запитання, які турбують їх у часи економічної кризи, глядачі отримали все ж менше, ніж хотілося б.

Дострокові вибори до Верховної Ради якщо й відбудуться, то точно не в цьому році. У п’ятницю парламент, прийнявши закон про подолання наслідків економічної та фінансової кризи, відмовився проголосувати за виділення грошей на вибори. Навіть пропрезидентські сили зізнаються, що тепер вибори можливі тільки наступного року. А Юлія Тимошенко тим часом знову пропонує сформувати коаліцію у форматі БЮТ + «НУНС» + Блок Литвина — тих сил, які ухвалили у п’ятницю антикризовий закон.