Звернення до депутатів облради, що народилося в сумській громадській організації «Центр досліджень регіональної політики», активно підтримали інші патріотичні громадські осередки та політичні партії. Майже двадцять підписів цих структур уже поставлено під документом, у якому висловлюється різка незгода із рішенням сесії.
Причиною такого протесту стала несумісність ідеологічних засад представників громадськості та депутатів. Виявилася вона, зокрема, при розгляді на сесії питання про внесення змін до обласної Програми з ушанування пам’яті жертв Голодомору. Ці зміни мали б створити можливість видання обласного тому Національної Книги Пам’яті жертв Голодомору. Але облрада не проголосувала за це рішення. Особливо активно виступили проти виділення коштів на видрук Книги Пам’яті депутати від комуністів, Партії регіонів і частково від БЮТу.
На території області на сьогодні встановлено імена 30719 земляків, які загинули від голоду, знайдено 99 місць масового поховання тих років, зібрано 39 тисяч свідчень очевидців. Тобто йдеться про реальну трагедію народу, найбільшу в українській новітній історії, яку не можна не пам’ятати, говориться у зверненні. Тож чи можуть обранці народу не віддавати шани тим жертвам? «Питання голоду 1932—1933 років заполітизували, — говорить експерт Центру досліджень регіональної політики, кандидат філософських наук В’ячеслав Артюх. — Але ж ми не можемо не розуміти, що справа тут не в політиці, а у глибинних основах нашого існування. Або ми люди, які пам’ятають, або ми самі не варті кращого».
Особливо представників національно–патріотичних сил обурив факт, що на тій же сесії практично одностайно прийняте рішення про відзначення в області 90–річчя від дня заснування комсомолу. Ця дата, звісно, сама по собі може існувати. Але коли вона кладеться на шальки терезів з іншою датою і переважує, то це свідчить про моральне й світоглядне обличчя депутатів, говорили громадські діячі на прес–конференції з приводу презентації звернення. Утім, переконані вони, депутати в змозі переглянути своє рішення і знайти можливість видрукувати Книгу Пам’яті, в якій, до речі, можуть значитися прізвища і їхніх безневинно знищених предків. Інакше громадські організації та політпартії висловлюються за проведення акцій протесту проти антиукраїнської позиції обласної ради.
Щорічно в останній тиждень травня жителі столиці святкують День міста. Свято чекатиме буквально на кожному кроці y центрі міста, адже цього року програма заходів нараховує 35 різних художніх, культурно-освітніх і спортивних подій. >>
У жінки, яку покусали собаки в Миколаєві, медики діагностували гостру крововтрату і хронічний сепсис, який є прямою загрозою для життя. Їй терміново потрібно кілька сеансів переливання крові. Лікарі просять усіх небайдужих городян надати допомогу і здати кров. Нагадаємо, потерпілій через отримані травми ампутували праву руку. >>
Невідомий нещодавно виманив майже 40 тисяч грн. за уявне пальне у 67-річного фермера із Золочівського району Львівщини. З цього приводу ошуканий чоловік звернувся в поліцію. >>
Учора в Сімферополі й Алупці окупованого Криму відбулися чергові обшуки у будинках кримських татар. За словами адвоката Еміля Курбедінова, у більшості випадків, затриманих людей у масовому порядку відвозять до так званого «Центру «Е» у місто Сімферополь (центр боротьби з екстремізмом при МВС Росії). >>
У ватажка терористичної «ДНР» Олександра Захарченка вочевидь сталося сезонне психічне загострення. Інакше, як пояснити його чергове словоблуддя: мовляв, бойовики «можуть претендувати на Херсонську область й інші населені пункти». >>
