Ще місяць тому близьке й середнє зарубіжжя справедливо вважало нашу батьківщину серйозним експортером електроенергії — ми забезпечували струмом не тільки самих себе, а й росіян, молдован, поляків, румунів та угорців. Щоправда, на відміну від інших виробників, які, реалізуючи свою продукцію за кордон, мають непоганий прибуток, продаж українських «220 вольт» приносить переважно моральне задоволення — ми продаємо нашу «електрику» на зовнішні ринки майже удвічі дешевше (!), ніж на власний. При цьому зношеність обладнання багатьох електростанцій уже давно перейшла за критичну відмітку. Енергетики неодноразово пояснювали урядовцям: якщо галуззю не займатимуться комплексно, «міна» може вибухнути у будь–яку мить.
Перший дзвіночок продзвенів ще в серпні, коли на складах електростанцій зафіксували дефіцит запасів палива: обсяги споживання в країні зростали, а атомні станції недовиконували план. При цьому Україна, як ні в чому не бувало, продовжувала реалізовувати фактично вже дефіцитний струм за кордон. У вересні з’явилась інформація: ми знизили експорт майже на чверть. А днями навіть фахівці були шоковані новиною — наша держава почала купувати електроенергію. Першими продавцями стали ... росіяни, які ще недавно купували українську енергію. Так, Росія нещодавно почала постачати в Україну електроенергію — 500 МВТ.
Уповноважений Президента України з міжнародних питань енергетичної безпеки Богдан Соколовський прокоментував цю ситуацію так: «Маючи надлишкові встановлені енергогенеруючі потужності та невикористаний потенціал для нарощування обсягів експорту електроенергії, наша держава стає залежною від її імпорту». За його словами, головною причиною імпорту російської електроенергії в Україну є розбалансована робота енергетичного блоку уряду. Іншими словами, це — недосконала цінова політика щодо енергії та її носіїв, неналежний стан інфраструктури, дефіцит резервних потужностей тощо.
За словами уповноваженого, Міністерство палива та енергетики ще в липні мало об’єктивну інформацію про стан галузі, але нічого не зробило, аби запобігти негативним явищам. Отже, проблеми української електроенергетики чиновники загнали вглиб, а замість того, щоби фінансувати вітчизняних виробників струму, вони віддаватимуть наші кошти іноземним конкурентам. Таким чином, уряд посилює залежність України від імпортної енергії. Але якщо покладів газу й нафти в нас і справді виявлено недостатньо, то стратегія створення проблеми на порожньому місці, перетворення країни з експортера в імпортера виглядає дещо дивно. У принципі, нині ми ще маємо час та можливості, аби не допустити колапсу.
Детальніше про проблеми української електроенергетики читайте в нашому вівторковому номері 30 вересня 2008 року.