Враховуючи, що у 1932 та 1933 роках майже 10 мільйонів українців загинуло за бажанням сталінського режиму у колишньому Радянському Союзі, який спланував та організував голод в Україні з метою подолання спротиву нації перед колективізацією та комуністичною окупацією;
Враховуючи, що радянський уряд навмисно конфісковував врожаї зерна та мучив голодом мільйони українських чоловіків, жінок та дітей через примусову колективізацію, яка була спрямована на знищення національно свідомого руху за незалежність;
Враховуючи, що радянський диктатор Йосиф Сталін наказав закрити кордони України для того, щоб унеможливити втечу від влаштованого голоду та завадити наданню міжнародної продовольчої допомоги, яка б могла врятувати постраждалих від голоду;
Враховуючи, що канадському експерту з пшениці Ендрю Кеірнзу, який відвідав Україну у 1932 році, було повідомлено, що зерно відсутнє через те, що «уряд зібрав його повністю для експорту до Англії та Італії», в той же час відмовляючись від продовольчої допомоги українцям;
Враховуючи, що майже чверть сільського населення України була знищена через примусовий голод, і вся нація страждала від наслідків тривалої нестачі продовольства;
Враховуючи, що радянський уряд маніпулював та цензурував іноземних журналістів, включаючи кореспондента «Нью Йорк таймс» Уолтера Дюранті, який у своїх репортажах з України свідомо заперечував не тільки розміри та значимість, а й саме існування смертоносного штучного голоду;
Враховуючи, що видатні журналісти того часу, включаючи Гарета Джонса, Вільяма Генрі Чамберліна та Малькома Маггеріджа, який писав «селяни можуть розповісти вам, що багато вже померло від голоду та багато ще продовжують вмирати; що тисячі були розстріляні владою та сотні тисяч відправлені у заслання», піддавались жорсткій критиці з боку Радянського Союзу за їхню об’єктивність та мужність у висвітлені Голодомору–геноциду в Україні;
Враховуючи, що у травні 1934 року колишній конгресмен Гамільтон Фіш вніс на розгляд Палати Представників резолюцію (номер 399, 73–го скликання Конгресу), в якій вимагав засудження Радянського Союзу за акти насильства проти української нації;
Враховуючи, що Комісія Сполучених Штатів щодо Голодомору в Україні, сформована 13 грудня 1985 року, провела дослідження з метою інформування світової спільноти щодо Голодомору–геноциду 1932—1933 років в Україні, та дійшла висновків, що жертви були «знищені через штучний голод» та «Йосиф Сталін і його оточення здійснили акт геноциду проти українців у 1932—1933 роках»;
Враховуючи, що у травні 2003 року на спеціальному засіданні український Парламент визнав, що Голодомор–геноцид в Україні був влаштований Йосифом Сталіним та радянською владою навмисно проти української нації;
Враховуючи, що з розпадом Радянського Союзу архівні дані підтвердили, що голод був навмисно спланований та звірства Радянського Союзу по відношенню до української нації були викриті; та
Враховуючи, що 13 грудня 2006 року Президент Сполучених Штатів підписав закон №109–340, відповідно до якого в окрузі Колумбія має бути встановлений меморіал жертвам Голодомору–геноциду в Україні на честь вшанування його 75–ї річниці в 2008 році;
Враховуючи наведене вище, заявляємо, що Палата Представників
1) вшановує 75–ту річницю Голодомору–геноциду 1932—1933 років в Україні та висловлює щире співчуття жертвам, тим, хто вижив та сім’ям, що стали свідками цієї трагедії;
2) засуджує систематичні порушення Радянським Союзом прав людини по відношенню до українців, включаючи право на свободу самовизначення та свободу слова;
3) заохочує розповсюдження інформації щодо Голодомору–геноциду в Україні з метою поширення знань про цю трагедію; та
4) підтримує зусилля України щодо забезпечення демократичних засад, принципів ринкової економіки та повної поваги до прав людини аби дати їй можливість реалізувати власний потенціал в якості важливого стратегічного партнера Сполучених Штатів у регіоні та у світі.