Сьогодні в білоруській столиці відбудеться футбольний матч молодіжних збірних Росії та Грузії. Спершу зустріч планували в Москві, але у світлі напруги між країнами УЄФА вирішила, що краще перенести матч на нейтральне поле.
Позаяк напередодні вибухонебезпечного матчу російські фанати на інтернет–сайтах закликали співвітчизників приїхати в Білорусь, щоб «грабіть, бухать, анексіровать», мінська міліція зустрічає «свято спорту» у всеозброєнні. Учора вранці Мінськом мляво вешталися, розминаючись пивом, групи футбольних фанів, здебільшого з Росії. Звиклі до розгону мирних демонстрацій, білоруські міліціонери про всяк випадок приведені «в повну боєготовність». Утім їхній очільник напозір заспокоює громадян. «Проводили ми й матч із Аргентиною, і все що завгодно... Не треба сюди втручати політику. Думаю, нічого страшного не станеться», — каже представник мінського УВС Володимир Станілевич. Але матч усе–таки проведуть не в центрі столиці, а на околиці — на стадіоні «Трактор».
Як не дивно, нейтральною територією щодо грузинсько–російського конфлікту Білорусь лишається не тільки з футбольної точки зору. Головний союзник Москви досі не визнав незалежності Південної Осетії та Абхазії, а з вуст президента Лукашенка зірвалося досить обережне схвалення дій Росії на Кавказі, та й то не як офіційна заява, а як змушена відповідь. Нещодавно посол РФ у Мінську на прес–конференції обмовився про своє здивування, «чому мовчить стратегічний союзник». Наступного дня Лукашенко для годиться схвалив військову операцію росіян у Грузії, назвавши її «красивою». Вочевидь Мінськ намагається відбутися мовчанкою, щоб не зашкодити легкому потеплінню, яким повіяло з Західної Європи — про бажання після звільнення всіх політв’язнів співпрацювати з Білоруссю обережно заявила і канцлер Німеччини Ангела Меркель, і президент Литви Валдас Адамкус. Тож псувати таку позитивну динаміку визнанням сепаратистських республік Лукашенко не бажає.