У неділю українські вірмени відсвяткували 645–річчя вірменського кафедрального Успенського собору у Львові. Вірмени, які першими у світі прийняли християнську релігію на державному рівні, відзначають церковні свята за григоріанським календарем, отже, й храмове Успіння Богородиці мали на два тижні раніше, ніж православні. В Україні це другий за віком вірменський храм — 650–річчя першого, Сурб–Ншан у кримському монастирі Сурб–хач пишно відзначили у липні. У Львові теж погуляли на славу. Адже собор, збудований у 1363 році, є одним із найстародавніших храмів міста. Цікаво, що в 1180 році тут уже стояла вірменська церква Святої Анни.

Кошти — «у тіні», техніка, необхідна для подолання наслідків повені, — взагалі незрозуміло де. На вихідних глава держави вперше за останні роки не відвідав Сорочинський яромарок. Натомість Віктор Ющенко особисто вкотре поїхав на Західну Україну, де постраждалі внаслідок стихії люди й досі не знають, де доведеться зимувати. Поки що ані уряд, ані місцева влада не можуть упоратися з відновленням зруйнованої дощами транспортної інфраструктури. Що вже говорити про приватні оселі.

Голова Одеської облдержадміністрації Микола Сердюк переконаний: пам’ятникам Леніну не місце біля шкіл. «Наші діти мають носити квіти не до п’єдесталів радянським вождям, а до пам’ятників героям України», — заявив він під час проведення апаратної наради. Наразі поряд із навчальними закладами області нараховується 14 Ленінів. Усіх їх слід демонтувати до початку навчального року, наголошує «губернатор».

Спостереження за станом забруднення проводились у 53 містах на 164 постах. У Дніпропетровську були зафіксовані шість випадків високого забруднення повітря сірководнем, коли вміст забруднювальної домішки перевищує разову ГДК (гранично допустиму концентрацію) у п’ять разів і більше. Максимальна концентрація сірководню в повітрі промислового міста (переважно в районі проспекту Петровського) становила 9,9 (ГДК). Ймовірні джерела забруднення — металургійний завод імені Петровського та коксохімічний завод.

Протягом минулих вихідних температура досягла піку, і кожна необережно впущена на суху траву чи листя іскра неодмінно викликала полум’я. Лісові, лісостепові та степові пожежі виникали стихійно ледь не на всій території країни, крім, можливо, західних регіонів. Слава Богу, людських жертв немає, проте збитки для лісового господарства та екологічну шкоду ще доведеться підраховувати. Тим часом вогонь погасили не скрізь.