Розрізання Грузії

Москва наполягає на наданні самопроголошеним республікам — Південній Осетії та Абхазії — незалежності, що означатиме відокремлення від Грузії їхніх територій, які, безсумнівно, перейдуть під протекторат Росії.

Саме за це боролися російські дипломати під час переговорів з Ніколя Саркозі, президентом Франції, який привіз до Москви план мирного врегулювання конфлікту. «Важливим пунктом (у запропонованому ЄС плані. — Ред.) є останній, шостий, який передбачає початок обговорення питань забезпечення міцної безпеки в Абхазії та Південній Осетії, — розповів міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров на прес–конференції у Москві й уточнив: — У кінцевому варіанті, з яким погодився президент Саркозі і зобов’язав Тбілісі підтримати, питання про статус не згадуються, але фраза про те, що слід почати міжнародне обговорення шляхів міцного, стійкого забезпечення безпеки Південної Осетії та Абхазії, звісно ж, означає, що ці питання вирішувати поза контекстом статусу неможливо».

У Тбілісі, куди Ніколя Саркозі прибув після Москви, з такою постановкою питання, ясна річ, не погодилися. Грузія підкоригувала документ, сказав Саркозі. «Внесені в текст зміни стосуються, зокрема, того, що з документа вилучено слова про міжнародне обговорення майбутнього політичного статусу Абхазії й Південної Осетії, й акцент зроблено на міжнародних переговорах із метою забезпечення стабільності та безпеки у цих регіонах Грузії», — деталізував французький президент. І ще така ремарка Ніколя Саркозі: «Надалі буде визначено статус перебування в цих конфліктних регіонах російських військ. Чи буде їм надано міжнародний статус — ми домовимося».

Власне, у цьому й полягає суть грузинсько–російського конфлікту. Щодо «техніки» сьогодення, то з нею напозір погоджуються обидві сторони — це припинення вогню, відведення військ на позиції, які вони займали до початку обстрілу. Головний камінь спотикання — статус на території Грузії російських військ, які й досі називають себе миротворчими, та статус двох самопроголошених республік.

Незважаючи на те, що і в Москві, і в Тбілісі вивчають «план Саркозі», сторони продовжують обмінюватися жорсткими кроками, цілком відповідними країнам, що перебувають у стані війни. Так, і Грузія подала на Росію в Міжнародний суд, і Росія — на Грузію. Тбілісі звинувачує Москву у воєнній агресії, Москва Тбілісі — у вбивстві миротворців та геноциді осетинів у Цхінвалі.

Учора, наче змовившись, обидві сторони оголосили траур за загиблими. Росія втратила 18 своїх вояків, Грузія — близько 90 осіб, враховуючи і мирних жителів. А от щодо осетинів, то жертв серед них порахувати важко, адже грузинська сторона говорить про максимум кількадесят людей, з–поміж них і найманці, російська — про 1800 загиблих.

ГЛАС НАРОДУ

За Родіну, за Путіна!

Лише два відсотки росіян підтримують дії Грузії, а 46% хочуть бачити Південну Осетію у складі РФ

Опитування, проведене впливовим у Росії соціологічним «Левада–центром», дало вражаючі мілітаристські результати: 53 відсотки опитаних громадян РФ висловилися за «надання військової допомоги Південній Осетії та Абхазії». Симпатії росіян (зауважимо, що соціовимір проводився лише в Москві, Петербурзі та інших великих містах) більшою мірою — на боці Осетії — 71 відсоток, і лише 2 відсотки сказали, що вони підтримують дії Грузії.

Щодо «приростання» чужими землями, то за те, аби згадані республіки перейшли від Грузії до складу РФ, виступають 46 відсотків респондентів (у липні минулого року таку позицію займали 34 відсотки). Ще 33 відсотки росіян бачать Абхазію та Південну Осетію незалежними країнами. А залишатися у складі Грузії їм «рекомендують» лише чотири відсотки опитаних громадян РФ.