Якби Верховна Рада була таких розмірів, як у парку «Київ у мініатюрі», розпустити її (чи навести в ній лад) було б справою однієї хвилини. Підняв купол, зачерпнув жменю депутатів, закинув на їхнє місце нових, і — справу зроблено! Трохи наївна і дуже зворушлива виставка маленьких київських пам’яток третє літо експонується на території ресторану «Млин», який розташований у Гідропарку. Хоча, власне, міні–Київ нікуди не дівається і взимку — експонати, як дізналася «УМ», нічим не накривають від дощу та снігу. Як і великий Київ, його копія не мусить боятися негоди — лише людей, які можуть прийти і знищити.
Прямокутний Дніпро і пташиний Кабмін
Узагалі Гідропарк справляє гнітюче враження — як місто Прип’ять після техногенної катастрофи. Частина атракціонів виглядає ще живими, частина — померла і воскресати не збирається. Окрім як поїсти шаурми на далеко не свіжому повітрі (під звуки, ясна річ, російського шансону), робити там просто нічого. Щоправда, журналісти «УМ» приїхали в місце, яке могло б стати київським золотим дном, у будній день. Але ж на дворі — літо, панове. Курортно–туристична пора, яка ніяк не позначається на Гідропарку. На жаль. Але тим приємніше було нам забрести в «ошляхетнений» стараннями власників «Млина» куточок парку — туди, де підростає, «плодиться і множиться» маленький Київ.
За огорожею — 60 мініатюр: церкви, урядові будівлі, вокзали. Є Бориспіль з літаками, є телевежа, є прямокутний Дніпро з перекинутими через нього мостами (у «Дніпрі» плавають рибки розміром з «теплоходи») — Дніпро обставлений зусібіч горщиками з чорнобривцями. Є симпатичний Хрещатик з машинками та пішоходами на тротуарах... Деякі макети зроблені дуже продумано, з великою увагою до деталей, деякі — більш недбало. Не всі вони «стикуються» між собою за розміром, впадає в око завелика (як на наш погляд!) Андріївська церква, яка домінує над «сусідами», але загальне враження — дуже хороше. З нових моделей у «Києві в мініатюрі» з’явилися Маріїнський палац та Миколаївський костел.
Місцева фауна освоює людські новації як може: горобці облюбували Кабмін, зайнявши його «кабінети», ворони крадуть з куполів Лаври блискучі хрести. Один пес повадився бігати на «Хрещатик» — справляти там свою собачу нужду. Нещодавно, розповідає директорка виставки Ірина Гриненко, хтось поцупив пам’ятник Леніну. Навряд чи це зробив «хрещатицький» барбос або «лаврівські» ворони — хіба що вони мають персональну неприязнь до пролетарського вождя.
На черзі — химери Городецького
А з п’яти майстрів, які творять «Київ у мініатюрі», «УМ» пощастило застати тільки одного — Богдана Войтовича. Він розповів нам, що всі скульптури зроблені з полівінілхлориду. Вологи вони не бояться, хоча пошкодити їх, звісно, легко. На виготовлення однієї моделі йде чимало часу, каже він: доки майстрам не купили спеціальний верстат, вони могли мудрувати над кожною «іграшкою» до року. Тепер справа значно пришвидшилась, говорить Войнович і показує нам майстерню — на столі в нього підсихає Трапезна церква Києво–Печерської лаври, а на стінах — її численні фотографії, зняті і в «анфас», і в «профіль», і з усіх боків.
Наступною моделлю Войтовича буде Будинок із химерами, обіцяє він. Хоча ще не відомо, як складеться доля парку взагалі: на майданчик біля «Млина» претендують нові власники — замість «Києва в мініатюрі» вони воліли б бачити казино. Не оригінально і не естетично, зате дуже практично з бізнесових позицій. «Млин» бореться за своє ноу–хау, ба, навіть планує розширювати експозицію. Проте, як усе складеться — невідомо. Тож радимо: сходіть у «мініатюри», отримайте задоволення. Тим паче що в Україні, як твердять власники міні–Києва, таких «бонсай–міст» більше нема.
