Лісовий «пшик»

14.08.2008
Лісовий «пшик»

Малюнок Володимира СОЛОНЬКА.

Близько місяця тому «Україна молода» повідомляла про земельний скандал на Черкащині. Нагадаємо, що неподалік обласного центру розбазарюється мальовнича прибережна смуга Дніпра біля села Сокирне. Методи відомі: намивання піску, звуження русла, металеві паркани, які перекривають селянам доступ до води, і... стахановські темпи будівництва палаців для черкаської еліти. Товста папка документів, яка опинилася у розпорядженні «УМ», однозначно засвідчує: Свидівецька сільрада пішла всупереч Земельному та Водному кодексам, а між селами Сокирне та Свидівок відбулася незаконна приватизація земель водного фонду. За даними народних депутатів, оборудку «кришували» місцеві силовики. Діяльність останніх мали перевірити МВС та Генпрокуратура. І якщо на Богомольця, 10 у даному випадку побачили в діях посадовців Черкащини ознаки тяжких корупційних злочинів, то на Різницькій навпаки! Доручивши перевірку обласній прокуратурі, керівництво якої теж покривало «дерибан», Генпрокуратура врешті–решт погодилася з її результатами. Заступник Генпрокурора Віктор Пшонка у відповідь на депутатський запит розписався в тому, що в діях службовців Свидівецької сільради та кооперативу «Агро–Каскад» відсутній склад злочину.

 

Як будувався паркан

Нагадаємо, що рік тому Свидівецька сільрада передала у цій місцині три гектари землі членам дачного кооперативу «Агро–Каскад» у власність та довгострокову оренду для дачного будівництва. Черкаський райвідділ земельних ресурсів оперативно видав державні акти на ділянки, а далі на березі Дніпра швидко виросла бетонна огорожа, було вирубано всі зелені насадження, знищено нерестилища риби. І це тоді, коли згідно з договором ці земельні ділянки в зоні мілководдя водосховища передавалися «Агро­–Каскаду» в оренду під зону відпочинку, а не для створення чергового котеджного містечка. Що цікаво: в «Агро­Каскаді», який слізно молив надати можливість для створення умов для відпочинку своїх працівників, насправді працюють лише... директор та бухгалтер. І вони не пам’ятають, які роботи виконувало підприємство останнім часом!

У даному випадку йдеться про корупційний злочин, бо з документів випливає, що тут мали місце і факти хабарництва, і зловживання владою, і службові підробки та недбалість. Крім того, державна екологічна інспекція в Черкаській області встановила збитки на суму близько 50 мільйонів гривень (!) рибному господарству внаслідок незаконного намиву. А як оцінити моральні збитки жителів обласного центру та місцевих селян, які любили тут відпочивати, а тепер не можуть пройти до води?

Схема оборудки відома і відпрацьована: за документами земельні ділянки оформлені на підставних осіб пенсійного віку, які не те що не були членами кооперативу, а навіть не знають про його існування. А насправді землю отримали чимало відомих на Черкащині людей — судді, посадовці з обласного та районного управлінь земельних ресурсів та Черкаського науково–дослідного інституту землеустрою тощо. Навіть те, що оборудку визнав незаконною після перевірки Держкомзем, не дало належного результату — віз і нині там.

Цікаво, що місцеві силовики не лише «кришували» оборудку, а й приховали документи, які виводять махінаторів на чисту воду. Керівник обласної служби боротьби з економічною злочинністю Ігор Супрун та його заступник Володислав Мамчур власноручно оформили документи на земельку від імені своїх дружин. Тому й сфальсифікували акт вилучення оригіналів документів щодо виділення землі, ще й приховали всі документи в нетрях обласної прокуратури, якою керує Микола Лісовий, відомий відданістю ще колишньому режиму Кучми.

Зірки для прокурора

Окремо зупинимося на особі пана Лісового: до 2005 року він керував прокуратурою у рідній для Даниловича Чернігівщині, де під час Помаранчевої революції відбулися навіть зіткнення силовиків, а репресії проти опозиції відзначалися особливою жорстокістю. З усіх керівників обласних штабів Ющенка лише чернігівський півтора місяці провів у в’язниці.

Але повернемося до незаконної забудови на Черкащині. Роль прокурора області виявилася тут не останньою: саме пану Лісовому ГПУ доручила перевірити законність виділення земельних ділянок та ...вилучення оригіналів документів прокуратурою області! Цікаво, на що сподівався заступник Генпрокурора Віктор Пшонка? Невже вірив, що пан Лісовий, перевіряючи сам себе, визнає якісь свої дії незаконними?! Мало цього, на Різницькій особливо не переймалися і тим фактом, що відповідне депутатське звернення Володимира Сівковича надійшло не лише до ГПУ, а й на адресу Президента України Віктора Ющенка. Чи, може, сподівалися, що главі держави не до проблемної забудови Сокирного, а через безліч справ державної ваги на Банковій повірять результатам саме прокурорської перевірки?

І прокуратура області на чолі з Миколою Лісовим «постаралася»: за її висновками, земельні ділянки було надано відповідно до вимог чинного законодавства, хоча очевидною є незаконна приватизація, порушення ст. 59 Земельного та ст. 85 Водного кодексу. Мало цього, вищезгадувані керівники обласної служби боротьби з економічною злочинністю Ігор Супрун та його заступник Володислав Мамчур визнані ледь не «агнцями», бо в їх діях... так, правильно, — відсутній склад злочину. Перед цим перевірку дій підлеглих проводило МВС, факт наявності земельки у дружин цих «правопохоронців» підтвердився, але через протиріччя у поясненнях встановлення істини довірила саме прокуратурі.

Натомість висновки Генпрокуратури щодо самого «дерибану», зроблені за результатами псевдоперевірки обласної прокуратури, у МВС заперечують. У документі, що має у своєму розпорядженні «УМ», прямо вказується: Генпрокуратурою не досліджено законність передачі земель Водного фонду у власність, а лише описана послідовність складання документів, на підставі яких були передані у власність земельні ділянки за висновками службових осіб відділів земельних ресурсів у Черкаській області, які стали фактичними власниками цих земельних ділянок.

Джерела «УМ» на Черкащині іронізують, що тепер варто пошукати прізвища рідні обласного прокурора серед тих, хто отримав земельку біля Сокирного. Як би там не було, але Генпрокуратура вочевидь оцінила «старання» облпрокурора, який і в минулі роки не обходився без гучних скандалів, у тому числі за участі одіозної фігури нардепа від БЮТ Богдана Губського: нині прізвище Лісового значиться у переліку осіб, яких на Різницькій рекомендують відзначити черговим званням до Дня Незалежності. Один автограф Президента — і пан Лісовий міг би обмивати чергові генеральські зірочки — нині він уже є державним радником юстиції 3–го класу, хоча для багатьох його колег з інших регіонів це далека мрія.

І наостанок: ще рік тому колегія Генпрокуратури гостро критикувала роботу прокурора Черкащини Лісового та його заступників. Згідно з рішенням колегії ГПУ від 27.04.2007 р., останні «не спрямували зусилля на посилення прокурорського нагляду за дотриманням законів, на ефективну протидію злочинності, її організованим формам та корупції, на захист конституційних прав і свобод громадян, інтересів держави». Час минув, і пан Лісовий розраховує на нагороду. Виправився?

  • «Термінатор» згадав усе

    Через тиждень після свого призначення на посаду Генерального прокурора Юрій Луценко відвідав камеру №158 у Лук’янівському СІЗО (площею у дев’ять метрів квадратних), в якій він «відсидів» майже півтора року в часи режиму Януковича. >>

  • Кримінальний талант

    Чотири роки тому 18-річний Артур Самарін виїхав з України до Америки за програмою «Робота та подорож». У рідний Херсон хлопець повертатися не планував, тому склав свій хитромудрий план втілення в життя своєї «американської мрії». >>

  • Шанс для невинних

    Законопроект «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо забезпечення засудженим за особливо тяжкі злочини права на правосудний вирок» уже давно готовий до другого читання у сесійній залі Верховної Ради України. Але вже кілька місяців у народних обранців руки не доходять до того, щоб поставити його на вирішальне голосування. Незважаючи на те, що Європейський суд з прав людини послідовно виносить рішення не на користь держави Україна, за які, до того ж, розплачуються не судді, а ми, платники податків. >>

  • «Хорте», тримайся!

    Суддя Ірина Курбатова більше двох годин читала текст вироку активісту Юрію Павленку (на прізвисько «Хорт»). У результаті, за «організацію та участь у масових заворушеннях під Вінницькою ОДА 6 грудня 2014 року» майданівець Павленко отримав чотири роки й шість місяців позбавлення волі. Він також має компенсувати судові витрати — 10 тис. грн. >>