На лайтбоксах — зображення московського церковного зверхника Алексія II, під яким напис «Україна вітає свого Патріарха». Вочевидь ця наочна агітація, яка з’явилася за тиждень після замовлених секретаріатом Президента бігбордів «Україна вітає Вселенського патріарха», є чиєюсь відповіддю на візит Варфаломія I. Але чиєю?

Затяжне протистояння, яке велося в українському православ’ї десятиліттями, цими днями загострилося, прискорилося і потрапило в центр суспільної уваги. Другий за всю історію України приїзд до Києва Вселенського патріарха, а водночас візит Патріарха московського Алексія, переговори про перехід Української православної церкви Київського патріархату під пряму зверхність Константинополя, про що всі говорять в кулуарах, але ніхто — офіційно, програма святкових заходів, яка дискримінує ті конфесії, які УПЦ МП вважає неканонічними, — все це унаочнює проблеми і тенденції православного життя в Україні. І що б не мав на увазі речник УПЦ КП єпископ Євстратій (Зоря), він, напевне, таки має рацію, коли говорить: «Після закінчення всіх заходів і святкувань багато речей стануть більш очевидними і зрозумілими».