Білоруський президент Лукашенко знову розіграв свій улюблений сценарій «посадки другої особи». Другої наразі — не за «табеллю про ранги», а за наближеністю до важелів влади і впливу та грошових джерел. У Білорусі такою особою зазвичай є керуючий справами президента, чи, як жартує електорат, «президентський завгосп». Словом, жертвою «зачисток» стала нині Галина Журавкова.
«Велике полювання» на неї генпрокурор Віктор Шейман і голова КДБ Леонід Єрін почали ще у вересні-жовтні минулого року. Тоді чиновники і бізнесмени з жахом стежили за арештами в управлінні Журавкової, чи то чекаючи своєї черги, чи міркуючи, в яку галузь перекинути капітали. Говорити тоді вголос про арешт Журавкової ніхто, зрозуміло, не зважувався, занадто всесильна ця білоруська леді. І правильно не зважувалися — Журавкова тоді пішла на прийом до президента, про щось з ним пошепотілася, і в результаті залишилася і на волі, і при посаді, а кадебіст Єрін буквально через тиждень ледь не зірвався у прірву президентової немилості.
Журавкова закріпила свої позиції, здавалося, надовго, проте днями коротким скупим репортажем офіційні білоруські мас-медіа повідомили про її відставку, арешт і перепровадження в СІЗО КДБ.
Жінок у Білорусі садять красиво. Колишню голову Нацбанку Тамару Вінникову свого часу вивели в наручниках просто з її робочого кабінету. Директора Державного цирку Тетяну Бондарчук автоматники тягли вниз по циркових сходах, розриваючи одяг. Виходять жінки на волю з білоруських в'язниць теж красиво. Дуже хвора і тому перепроваджена під домашній арешт Тамара Вінникова примудрилася «навести порчу» на двох запеклих охоронців, утекти з квартири і через кілька тижнів вигулькнути в Лондоні. Циркачка Бондарчук, вийшовши з СІЗО, відразу одержала звання «заслуженого діяча». Що чекає Журавкову, пророкувати складно. Адже, нагадаємо, боротьба з корупцією була тим коником кандидата Лукашенка, що й зумовив усенародну до нього любов ще в 1994 роцi.
Журавковій поки що не пред'явлено звинувачення, але в СІЗО КДБ вона знаходиться через підозри у зловживанні службовими повноваженнями.
Президентська прес-служба говорить лише, що Галину Журавкову звільнено з посади «з метою забезпечення необхідних умов для об'єктивного і всебічного розслідування кримінальних справ, порушених восени 2003 року проти підприємств, що підпорядковуються Управлiнню справами президента».
В останні роки Управлiння справами поклало на лопатки багатьох бізнесменів та інвесторів, безапеляційно взявши під контроль найприбутковіші сегменти ринку — цукру, риби, столичну нерухомість. Реально сьогодні повноваження і фінансові можливості керуючої справами колосальні, а діяльність цього управління практично непідконтрольна. Утім найбільш реальне підгрунтя ситуації з арештом Журавкової сформулював білоруський політолог Віталій Силицький: «Можна припустити, що КДБ і Комітет держконтролю спробують повернути гроші державі, щоб ще більше зміцнити існуючу владу. Треба враховувати, які невтішні економічні прогнози були зроблені на цей рік. Державі потрібно звідкись брати гроші».
На початку «розборок», у вересні минулого року, були арештовані найближчі соратники Журавкової, її вірна команда, у тому числі найближчий друг — керівник зовнішньоекономічного підрозділу Юрій Матусевич, що колись займався бізнесом у Німеччині, звідки Журавкова кілька років тому його і привезла. І хоча генпрокурор Шейман цим арештом тоді, очевидно, «відтягнувся», в останні тижні деяких фігурантів справи про «Білу Русь» (так називається найбільше торгове підприємство Упрсправами) стали відпускати з СІЗО. Можливо, цей факт якийсь час потому також буде пов'язано з нинішньою атакою на Галину Журавкову. Але найбільше непокоїть інше: силовики, позбавивши президента його найбільш довіреної особи, почали, по суті, блокувати Лукашенка. Адже Упрсправами лідирувало в наповненні бюджету, Журавкова зосередила у своїх руках прибуткові підприємства відпочинку, торгівлю тютюном, цукром і стала головним постачальником грошей своєму президенту.
Управлiння справами завжди володіло преференціями у галузі створення і функціонування бізнес-проектів. Першим посаду керуючого справами в 1994 році посів друг і земляк Лукашенка Іван Титенков. Після майже п'яти років перебування на цьому посту він мав усі підстави стверджувати, що «Лукашенко — небідна людина», тому що більшу частину грошей, що приносила діяльність Управлiння справами, ніхто не розглядав як гроші державні.
Тамара Вінникова проговорилася якось: «Лише одна угода, здійснена фірмою «Торгекспо», принесла 4,5 мільярда доларів чистого доходу». Йдеться про фірму «Торгекспо», що була організована Управлiнням справами спеціально під податкові пільги, надані Лукашенком. Через відсутній кордон у Росію на продаж переправлялися сотні ешелонів з горілкою, спиртом, сигаретами. Коли в Росії розібралися, що й до чого, окремі положення Митного союзу було уточнено, права білоруської сторони урізано, контроль посилено. Інформація просочилася в пресу. Фірму довелося закрити. А Іван Титенков, перебравшись у Москву, говорив, що «до складу Управлiння ввійшло близько ста багатогалузевих підприємств, де трудилося понад 19 тисяч чоловік».
Також Управлiння справами звернуло погляди на «зелене золото» — ліс. У 1994 році, коли Національний парк «Біловезька пуща» перейшов у підпорядкування Управлiння справами президента, почався курс на комерціалізацію парку, розвиток у ньому інтенсивної господарської діяльності, тобто повальна вирубка лісу. Саме в цей період природні ресурси Біловезької пущі починають експлуатуватися такими методами й у таких кількостях, що виникла загроза втратити унікальний природний комплекс для майбутніх поколінь.
Управлiння справами в особі підконтрольних фірм (тієї ж «Бiлої Русі», наприклад) прагнуло заволодіти лідируючими позиціями у всіх цих галузях. Нафтовий бізнес став наймолодшим для «Бiлої Русі». Але вже в 2003 році «Білій Русі» вдалося одержати в концерні «Бєлнєфтєхім» значні квоти на імпорт сирої нафти і нафтопродуктів. Фірма одержала їх, природно, потіснивши низку інших структур. Агресивні дії Управлiння справами викликали невдоволення у всіх сферах бізнесу, тим більше що ринки нафти, тютюну, алкоголю тощо вже більш-менш були розділені (зрозуміло, за участю держави і лобі в особі силових і контролюючих держструктур). Внутрішні «розборки» вилилися, у результаті, в арешт керівництва «Білої Русі» півроку тому і самої Журавкової — тепер.
Тіна ПАЛИНСЬКА.
Мінськ.