Наприкінці минулого тижня зачитуванням звинувачувального вироку завершився в Узбекистані суд над 63-річною Фатімою Мухадіровою. Суд над цією літньою жінкою, вся вина якої полягала в тому, що вона відважилася вимагати покарання вбивць свого сина, привернув увагу міжнародної спільноти та правозахисних організацій.
В Узбекистані смерть людей у в'язницях за нез'ясованих обставин є звичайною справою. Найгіршу славу має в'язниця «Джаслик» у каракалпацькій пустелі. Фатіма Мухадірова була впевнена, що її син, якого звинуватили у членстві в нелегальній релігійній групі, загинув 2002 року від тортур на допитах у «Джаслику». Тіло померлого було на 70 відсотків у опіках, усі зуби вибиті, а нігті вирвані. Справою перейнявся посол Великої Британії Крейг Мюррей. Найняті ним фахівці зробили однозначний висновок, що син Фатіми та ще один в'язень померли від того, що їх живими варили у великому казані, переказує Бі-Бі-Сі. Але замість задовольнити вимоги жінки покарати вбивць сина, її саму заарештували та звинуватили у спробі підриву конституційного ладу Узбекистану. Суддя видав максимальний вирок за цією статтею — шість років ув'язнення. Бліду, худу та вбиту горем жінку відвезли з суду до в'язниці броньованим автомобілем під посиленою охороною.
Суд визнав, що сина пані Фатіми ніхто не катував, опіки на тілі — від того, що його випадково облив чаєм співкамерник, рани — від бійок з іншими в'язнями, а помер цей молодий та здоровий чоловік від серцевого нападу. Саму Мухадірову також звинуватили у поширеннi листівок з пропагандистськими закликами встановлення в Узбекистані ісламської держави. Хоча жінка та її адвокат стверджували, що вона ніколи не тримала в руках і навіть в очі не бачила цих листівок, але саме за них і отримала вирок.
Бі-Бі-Сі повідомляє що на суді був присутнім представник посольства США в Узбекистані, але американці не здійматимуть галас з приводу цієї справи. Узбекистан є союзником США у «війні з тероризмом». Але ЄС та правозахисна організація «Х'юмен Райтс Вотч» обіцяють не залишити справу Мухадірової і підняти тему катувань та інших порушень прав людини в Узбекистані. ООН у своєму звіті також вказувала на застосування тортур в Узбекистані.
Тоталітарний режим колишнього комуністичного правителя Узбекистану, а тепер його президента Іслама Карімова неодноразово піддавався критиці за порушення прав людини на міжнародних зустрічах та конференціях. Під час минулорічного засідання у Ташкенті Європейського банку з реконструкції та розвитку, який є головним фінансовим донором Узбекистану (найбіднішої країни Середньої Азії), правління банку очікувало, що Карімов виконає попередні обіцянки і у своїй вступній промові засудить тортури. Але цього не сталося. Розчароване керівництво ЄБРР цього року вирішило не наступати ще раз на одній й ті самі граблі (обіцянки Карімова) і 5 лютого (того дня, коли розпочався суд над Мухадіровою) розпочало інспекційний візит до країни. Надання банком кредитів буде поставлено у залежність від боротьби з корупцією та ситуації з правами людини, прогнозує Бі-Бі-Сі. Для покращення свого іміджу Карімов у грудні минулого року проголосив з нагоди дня Конституції амністію трьом тисячам в'язнів. МЗС Узбекистану повідомило, що 391 iз них засуджений за «злочини проти громадської безпеки та антиконституційні дії», тобто — політв'язні. Їх звільнення розпочалося з початком візиту делегації ЄБРР.