Автора цих рядків під час кожного відпочинку в Хорватії дивувало те, що сусіди по скромному готелю — переважно туристи із Західної Європи — так само, як і я з дружиною, купували продукти в супермаркетах та на базарах і самі готували сніданки, обіди і вечері, а нувориші з бідних України та Росії заповнювали найдорожчі ресторани. Тому наступна інформація стосується лише тих українців, які цього літа подорожують до Хорватії з не дуже товстим гаманцем. Ця країна на початку літа заборонила закордонним туристам ввозити будь–які м’ясні та молочні продукти. Це зроблено нібито з санітарних міркувань, для попередження отруєнь зіпсованими продуктами та недопущення до країни різноманітних інфекцій, передусім пташиного грипу, аргументує найпопулярніша хорватська газета «Ютарні ліст».
Але саме це рішення хорватської влади було сприйняте в Чехії як суто античеське. Хорватія до останнього часу була головним місцем літнього відпочинку для більшості чехів: з чотирьох мільйонів громадян країни, які щороку виїздять на відпочинок за кордон, приблизно мільйон туристів щороку віддавали перевагу чистій Адріатиці. Вони їхали на Адріатику переважно власними машинами та автобусами, багажники яких були забиті якісними і дешевими вітчизняними продуктами та напоями. Ціни на аналогічні продукти в Хорватії в два—три рази вищі за чеські. Тож нинішня заборона на ввезення м’ясних та молочних продуктів була сприйнята чехами як ляпас від Хорватії. Тема «хорватської підступності» поповзла сторінками чеських газет, стала темою теледискусій. Станом на 1 липня приблизно 100 тисяч чехів відмовилися від уже викуплених турів до Хорватії. Хорватські туристичні організації та власники готелів уже підрахували, що цього літа не дорахуються 500—600 тисяч туристів із Чехії.
Чехи таки виграли цю війну руками і голосами хорватських туристичних організацій, які натиснули на власний уряд, отож Міністерство сільського господарства змушене було відмінити «м’ясо–молочну заборону». Але при цьому Міністерство туризму не здогадалося чи забуло переказати «благу вісточку» до Праги. Впродовж червня хорватське міністерство сільського господарства видало ще п’ять роз’яснень та пояснень до відміни заборони, які вже зовсім заплутали справу. Головне, що ЗМІ та туристичні організації Чехії так і не отримали однозначну відповідь: чи можна ввозити чеське сальце до сонячної Хорватії? Чехів обурила і моральна сторона справи: Хорватія, яка ще не є членом Євросоюзу, застосувала закон ЄС про заборону ввезення на територію Союзу продуктів харчування з неблагополучних із гігієнічної та санітарної точок зору країн так званого «третього світу».
На Адріатиці туристів із Чехії роками образливо називали «гостями–паштетниками» — за валізи консервів, які вони привозили з собою. На цей час середня зарплатня в Чехії зросла до тисячі євро, але частина курортників надалі привозять із собою «паштети». І, як вони стверджують, не стільки з економії, а з любові до вітчизняних страв. Чехи також резонно вказують, що у них більш розвинена мережа торгівлі харчовими продуктами і вона пропонує більший вибір продуктів, ніж скромний за асортиментом хорватський ринок, особливо коли йдеться про маленькі курортні місцевості.