Король став безпритульним бізнесменом

Учора на карті світу з’явилася ще одна республіка — Непал, країна Гімалаїв і вічних маоїстських повстань. Утім тепер, після недавніх виборів, маоїсти, які від 1996 року вели запеклу збройну боротьбу з урядовими військами, створили парламентську більшість і домовилися з королем про його добровільну і мирну «відставку». Учора Конституційна асамблея мала затвердити текст нового Основного закону країни, яким засвідчується перехід Непалу від монархічного правління до республіканського устрою. 28 травня планувалося оголосити новим державним святом непальців — Днем республіки.

Монархія, умита кров’ю

575 делегатів Конституційної асамблеї таки зібралися на вчорашнє засідання, хоча напередодні, у вівторок, у столиці країни — Катманду — пролунав вибух, і кілька перехожих отримали поранення. Схоже, цей дрібний теракт, відповідальність за який, згідно з даними Бі–Бі–Сі, взяло на себе маловідоме індуїстське угрупованння «Армія Ранбіра», не вплинув на атмосферу незвичного свята. Непал існував як монархія останні 240 років.

Історія непальської монархії, що називається, «січена шаблями, рубана мечами, ще й сльозами вмита». Зокрема, останній із королів — Гьянендра — зійшов на престол у 2001 році за вельми дивних і кривавих обставин — його старшого брата Бірендру та сестру було застрелено просто в палаці. За офіційною версією, вбивцею став божевільний спадковий принц Діпендра, котрий після кривавої розправи пустив собі кулю у скроню. Справа страшна, заплутана, обросла суперечливими деталями і — ви розумієте — погано розслідувалася поліцією. За неофіційною версією, ясна річ, організатором розправи називають того, хто найбільше з її наслідків скористався, тобто самого Гьянендру.

Гьянендра міняв голів урядів, як рукавички, аж доки у 2005 році не проголосив себе прем’єр–міністром. Та повстанці (а Комуністична партія Непалу (маоїстська) нараховує до 20 тисяч «багнетів») виявилися сильнішими за самопроголошену владу. Годі й казати, що попри етнічну пістрявість країни, авторитарний монарх не користувався підтримкою народу.

Отож, аби врятувати життя, король змушений був перетворитися на простого платника податків, відмовитися від усіх привілеїв. Як свідчить непальська преса, минулого року на утримання короля з бюджету було виділено 210 млн. рупій (це менше, ніж мільйон доларів).

Із палацу, де за ним дбали 700 осіб обслуги, Гьянендра виселився разом із королевою Комал ще 23 травня, не чекаючи, доки минуть відведені йому на таку процедуру 15 днів. «Рейтер» передає, що наразі королівська родина ночує в готелі, але подальша «прописка» її невідома.

Маоїсти запевняють, що націоналізують усю власність монархії, але залишать за королем його бізнес.

«Діти Мао» з підніжжя Джомолунгми

До скасування монархії маоїсти йшли по горах трупів у буквальному сенсі слова. З 1996 року, відколи вони почали збройну боротьбу за владу, загинули 13 тисяч людей.

Слід сказати, що у вирі громадянської війни і раніше відбувалися перші кроки до народовладдя. Так, у 1999 році було проведено перші відносно демократичні вибори до парламенту, результат яких приніс несподіванку — маоїсти та представники інших численних у країні лівих політичних рухів отримали впевнену перемогу над монархістами. Вибори, які відбулися у квітні цього року, лише підтвердили цю перемогу.

Партії, які склали більшість у Конституційній асамблеї — Компартія маоїстська, Об’єднана марксистсько–ленінська компартія та «Непальський конгрес» (теж ліве політичне угруповання) — уже ведуть перемовини про урядову коаліцію. Лідер маоїстів Прачанда підтвердив свій намір стати прем’єр–міністром із повноваженнями глави держави, інформує Бі–Бі–Сі. За його словами, уряд буде сформовано за 2—3 дні після засідання Конституційної асамблеї.

Найперші кроки лівих — націоналізація. Проте, як уже йшлося, Прачанда обіцяє не позбавляти короля можливості вести свій бізнес. Не будуть по–більшовицьки розстрілювати і оббирати й інших крупних бізнесменів. «Ми заохочуватимемо їх розвивати ділову активність, створювати більше робочих місць, нову інфраструктуру, — каже майбутній голова уряду. — Наша боротьба спрямована проти феодалізму, а не проти капіталізму».