«Україна не голосує», – час від часу на Першому національному повторював коментатор «Євробачення –2008» Тимур Мірошниченко. У вівторок у першому відбірковому півфіналі ми не маємо права голосу, бо наша голосиста Ані Лорак співатиме 22 травня. Тоді й українці своїх п’ять копійок вставлятимуть телефонним дзвінками і повідомленнями. А поки що ми лише споглядали, з ким матимемо справу у фіналі 24 травня. Відібрано 10 фіналістів із 19 учасників.

Минулої суботи в Палаці «Україна» було багато усміхнених облич. При вході на запитання автора, чого цей концерт у глядачів викликав такий ажіотаж, одна жінка відповіла, що вони приходять зарядитися енергетикою. «Розумієте, дівчино, концерти, які організовує Поплавський як ректор Київського національного університету культури і мистецтв, заряджають мене позитивом, — зізнається пані Галина, стискаючи в руках оберемок рожевих троянд. — Коли він на сцені — це таке шоу і стільки емоцій». І тут мені пригадалася приватна розмова Михайла Михайловича з журналістом одного музичного каналу. Він тоді напівжартома зауважив: якщо канал хоче, щоб їхня аудиторія розширилася, нехай крутить кліпи університету Поплавського, інакше п’ятдесятирічні жінки ніколи їх не дивитимуться. На концерт, окрім жінок, у пошуках позитивних емоцій прийшов також Віктор Ющенко з родиною. А візитом Президента певною мірою вимірюється висока якість дійства.

Допрем’єрний показ фільму «Ілюзія страху» відбувся у вівторок у кінопалаці «Україна». Головних героїв проекту, зважаючи на популярність автора трилеру, було майже непомітно. Режисер Олександр Кирієнко стояв осторонь від політичної тусовки і дивився, як вітають із творчим успіхом віце–прем’єра. Актори теж залишилися за лаштунками. Через те в усій красі на кінопоказі явили себе шановному товариству Юлія Тимошенко, її дочка Женя, зять Шон Карр та депутати від БЮТ. Вихід картини в прокат очікується аж на жовтень. А допрем’єрний показ призначили перед виборами мера Києва. Хоча пізнувато вже. Лишилися лічені години.

Є романи, які не піддаються екранізації. У такому випадку книга залишається текстом, який у всіх на вустах, а фільм стає всього лиш рефлексією часу. Із психологічним трилером віце–прем’єра Олександра Турчинова все навпаки. «Ілюзія страху» «ковтається» за короткий вечір, а на ранок її зміст забувається. Та не може слово канути в лету, коли це слово належить амбітному чоловікові, людині влади. Щоб виправити ситуацію і зробити зі своєї книги шедевр, вирішено зняти дорогий фільм, з найкращими акторами, найкращим оператором і непоганим режисером, який вже має досвід роботи з політиками.