Нікому не потрібний

Позавчора Верховний суд Сполучених Штатів не задовольнив апеляцію американця українського походження Джона (по–нашому — Івана) Дем’янюка, повідомляє Бі–Бі–Сі. Його звинувачують у тому, що він працював охоронцем у нацистських таборах. Дем’янюк 1951 року емігрував до США і вже за сім років отримав американське громадянство. Він запевняє, що в роки Другої світової війни служив у Радянській Армії, у Криму його захопили в полон німці й кинули в концтабір Треблінка. Однак Дем’янюк не визнає, що допомагав нацистам.

Багато років Іван Дем’янюк спокійно жив і працював автослюсарем на автозаводі в місті Клівленд, штат Огайо. Іван Дем’янюк, якому нині 88 років, більше 30 років бореться за право залишитися у США. Він стверджує, що був у таборі не охоронцем, а в’язнем. Це була довга та важка юридична боротьба.

1977 року його вперше — на підставі переданих із СРСР свідчень — звинуватили у співпраці з нацистами. Міністерство юстиції США на підставі цих свідчень визнало, що Дем’янюк приховав, що був нацистським поплічником на прізвисько Іван Грозний у концтаборі Треблінка, тож 1981 року позбавило його американського громадянства. У 1986 році США видали Дем’янюка як нацистського колаборанта Ізраїлю, де його 1988 року засудили до страти. Але потім ізраїльські слідчі провели власне розслідування і встановили на підставі нових документів із архівів СРСР, що особа, яка була відома в Треблінці під прізвиськом Іван Грозний, насправді мала ім’я та прізвище Іван Марченко. 1993 року Верховний суд Ізраїля реабілітував Дем’янюка, і той повернувся до США, де його 1998 року поновили у громадянстві та всіх правах. Але 2002 року Дем’янюка знову позбавили громадянства — на підставі нового судового висновку, що він співпрацював із нацистами, але тепер уже не в Треблінці, а в трьох інших концтаборах: Собібор, Майданек і Флоссенбург.

Американський суд у грудні 2005 року наказав депортувати підозрілого старика до України — за те, що він приховав у імміграційній заяві дані про роботу в цих трьох нацистських таборах смерті. Адвокат Джона Дем’янюка заявляв, що депортувати його клієнта до України — це ніби кинути його в басейн, повний акул, оскільки на колишній батьківщині його... будуть піддавати тортурам. Суд погодився з такими аргументами. Тепер залишається незрозумілим, яка з країн захоче або прийняти, або знову судити його. Син Дем’янюка, також Джон Дем’янюк, після позавчорашнього рішення про депортацію висловив сумнів, що якась країна світу висловить бажання прийняти в себе 88–річного колишнього автослюсара та, можливо, нацистського колаборанта. Якщо Україна відмовиться його прийняти, то залишаться варіанти його висилки до Польщі або Німеччини. Але яка країна знайде підстави назвати Джона Дем’янюка своїм громадянином?