Ідея створити Музей матері народилася із цілком конкретної події. Цієї весни виповнюється 60 років мудрій і самовідданій жінці, матері–виховательці найпершого створеного на Сумщині дитячого будинку сімейного типу Галині Сільванській. І п’ять років, як Галини немає серед нас. Її забрала хвороба, а ще — величезні проблеми, якими нагородила держава тих, кому доручила місію виховання дітей за новою тоді для нас системою.
«УМ» писала про Галину Сільванську та про питання, які вона порушувала разом із колегами, аби форма сімейного виховання дітей–сиріт стала оптимальною. Для цього було створено і громадську організацію матерів–вихователів сімейних дитбудинків «Калинове гроно». Нині цю організацію очолює Ніна Сільванська. Вона й виступила від її імені з пропозицією створити Музей матері — як пам’ятник Галині Сільванській.
«У жодному разі це не буде музей однієї людини, — каже Ніна. — Це має бути музей, що вмістить матеріали про всіх матерів, які заслуговують поваги і шани». Задум знайшов підтримку серед педагогів, істориків, представників влади. «Роль жінки в Україні завжди була святою, — каже начальник обласного управління у справах молоді та спорту Віктор Бобиренко. — Справжні козаки завжди були «маминими синами». Бо батько як ішов воювати. Родина трималася жінкою. Вона була в нашому суспільстві завжди вища, а тепер вона шукає рівності. Я переконаний, якщо повернути матір на п’єдестал, Україна стане щасливішою. І не лише з точки зору моральності. Бо якщо за 10—15 років ми не виправимо ситуації, якщо, скажімо, ті одинадцять тисяч дівчат 85–го року народження, які є у нас у області, не народять 22 тисячі дітей, то до 2030 року Пенсійний фонд просто не буде потрібний — до нього не надходитимуть гроші, аби виплачувати пенсію. Більшої біди, ніж демографічна, в Україні немає…»
«Можливо, до Дня матері ми встигнемо відкрити музей», — каже Ніна Сільванська. Чиновники не поділяють такого оптимізму: часу надто мало. Але важливий не день, а саме факт відкриття.