Реформувати, не можна скасувати

Раптову ініціативу Прем’єра Юлії Тимошенко перевірити стан проведення Зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) знань випускників шкіл розглядали вчора на розширеному засіданні уряду. Те, що такий «аврал» проводити посеред тестування принаймні дивно, визнала і сама Юлія Володимирівна. Про скасування ЗНО, як розцінили різкі висловлювання Прем’єрки в пресі, на вчорашньому засіданні не йшлося. І міністр освіти Іван Вакарчук, і представники від директорів шкіл, ректорів ВНЗ та батьківських комітетів, які взяли участь в обговоренні, одноголосно визнали ЗНО потрібною і нагальною реформою в галузі освіти. У чому ж тоді проблеми?

Найкритичніше щодо ЗНО виступив голова парламентського Комітету з питань науки і освіти БЮТівець Володимир Полохало. На його думку, країна не підготувалася до тестування інформаційно і законодавчо. «Постанови про запровадження ЗНО реєстрували в Кабміні ще з 2004 року, але громадськість увесь цей час ніхто не інформував, — заявив пан Полохало. — До Закону «Про загальну середню освіту» треба внести саме поняття Зовнішнього незалежного оцінювання, тим самим ввівши його в правове поле. Крім того, необхідно оперативно внести до Кримінального кодексу і до Кодексу про адміністративні правопорушення норму про відповідальність за порушення процедури проведення тестування і підготовки завдань». За словами пана Полохала, в Литві за день до тестування став відомим зміст тестів, а в Росії тестами торгують постійно, відтак треба убезпечити українське ЗНО від подібних порушень.

Проблемою є також паралельне існування зовнішнього оцінювання та державної підсумкової атестації в школах, таким чином випускники складають екзамени двічі, що втомлює і їх, і їхніх батьків і вчителів, які задіяні в перевірці знань. «Ми не бачимо сенсу в підсумковій атестації», — каже голова Всеукраїнської асоціації директорів шкіл Олена Онаць. Розклад тестів, які відбуваються під час навчального року, також відриває дітей від навчання.

Опозиціонер Дмитро Табачник тим часом «гнув свою лінію», що вступ до ВНЗ лише за сертифікатами — порушення Конституції. «Тестування треба зберегти на добровільних засадах, кожен рік додаючи кількість людей, які складають тести. Але ніхто не давав права скасовувати диплом про середню освіту, який в просторіччі називають «атестатом». Якщо ви є випускником минулого року і хочете здобути другу освіту, вас з атестатом не допустять до вступних іспитів в університет. Це дико, жахливо і антизаконно», — каже пан Табачник.

Вказують також на необхідність додаткової сесії тестування або можливості скласти його в будь який час року для тих, хто з об’єктивних причин не може скласти тести разом з усіма, наприклад військовослужбовців, громадян, які на час основної сесії ЗНО перебувають за кордоном, і тих, хто з поважних причин не встиг «протестуватися» з усіма. Окремо це може стосуватися і тих, хто отримав середню освіту досить давно і навчався за програмами, відмінними від тих, які є зараз в середній школі.

Зрештою Кабмін вирішив створити робочу групу для розробки пропозицій щодо законодавчого закріплення статусу ЗНО. Її очолить віце–прем’єр Іван Васюник, а до складу увійдуть представники парламентського Комітету з освіти й науки, керівники асоціацій ректорів, директорів шкіл і вчителів, а також, у разі необхідності, представники профспілок. «До початку роботи Верховної Ради після тривалих канікул має бути напрацьовано зміни до законодавства, які повинні містити чітко визначений статус сертифіката, одержаного за наслідками тестування», — таке завдання перед комісією поставила Юлія Тимошенко. Вона повідомила, що звернеться до голови ВР Арсенія Яценюка, аби такий законопроект було включено до порядку денного як першочерговий і у стислі терміни. Прем’єр визнала проблему зі збереженням у чинних законах одночасно державної атестації та тестування за трьома предметами: «Тестування має відбуватися після завершення навчального процесу в повному обсязі».