Вузька паризька вуличка. На дахах будинків, що стоять навпроти, засмагають Жак і Жанна. Жак кричить:
— Жанно, йди до мене!
— Добре, Жаку, але як я переберуся на твій бік?
— Не проблема, Жанно! Я перекину тобі міст любові!
— Добре, Жаку, але як я повернуся назад?
* * *
Незамінних людей немає. Але одних заміняють не так, а інших заміняють не ті.
* * *
Найчастіше жінки б’ються за місце під сонцем, щоб мати можливість ходити у солярій.
* * *
Вчителька:
— Вовочко! Чиї це вірші: «И утратив скромность, / одуревши в доску, / как жену чужую, / обнимал березку»?
— Буратіно, Маріє Іванівно?!
* * *
Двоє наркоманів підходять до таксиста:
— Підкинеш до аеропорту?
— Звичайно.
Приїхали.
— З вас півсотні.
— А ми не будемо платити!
— Це чому ж? А я ж вас підвіз, як ви просили!
— Еге ж, підвіз. А ми просили ПІДКИНУТИ!