Ось уже кілька днів численні інтернет–видання шалено піарять книжку «Андрей Ющенко: персонаж и «легенда». Це захопливо–детективне видання ніхто ще не тримав у руках, що, втім, не заважає переносити з тексту в текст дивну фразу: «Дослідження доводить, що в роки Другої світової війни батько Президента України міг бути табірним поліцаєм і нацистським інформатором». Як це: «доводить, що міг бути»? Виявляється, автор книжки Юрій Вільнер свою «солідну працю» побудував на порівнянні кількох автобіографій Андрія Ющенка, в яких він у різні роки то вказує, то не вказує про своє перебування в німецькому полоні й називає один або кілька концтаборів, у яких перебував. «Важко зрозуміти, на що розраховував Ющенко, коли щоразу описував свою біографію по–новому», — пише автор, який, мабуть, не знає про розпорядження Йосипа Сталіна садити до радянських концтаборів осіб, котрі перебували в німецькому полоні. Вільнер також повідомляє, що «оперативно–слідчі дії стосовно Андрія Ющенка тривали кілька років» і всі його біографії та анкети були зведені в одну «справу», але «не відомо, яких висновків дійшло розслідування». Не відомо також, якою є роль самого Вільнера у «розслідуванні», якщо всі ті біографії вже були зібрані в одну «справу» у 1950–ті й «встановити вину Ющенка органи держбезпеки не змогли». «Рецензенти» нагадують, що на теренах Росії є ще купа архівів із нацистських концтаборів і чимало архівних справ спецслужб Третього рейху, які можуть пролити світло на біографію батька нашого Президента.
Утім хто проллє світло на особу автора книжки, Юрія Вільнера? Кореспондент «Німецької хвилі», який зв’язався з відомими ізраїльськими вченими і журналістами, з’ясував, що такого «ізраїльтянина» вони не знають. Інформагентство «Регнум» (Росія) твердить, що «ця книжка, видана в Ізраїлі, з’явилася в Москві».
Український поет Мойсей Фішбейн зацікавився її міжнародним ідентифікаційним кодом: ISBN — 969–228–292–5. Перші три цифри позначають країну, де видано книжку. З’ясувалося, що «969» — це Пакистан! «Можна було б припустити, що книжка отримала реєстраційний номер саме у цій країні, — каже Мойсей Фішбейн. — Але пошук цього видання у базі даних ISBN показав: «Такої книжки не існує». Це означає, що міжнародний номер сфальсифіковано». Книжку–підробку дивний автор присвятив співробітнику ізраїльського Національного інституту пам’яті жертв нацизму «Яд Вашем» Арону Шнеєру. Мойсей Фішбейн зателефонував пану Шнеєру. З’ясувалося, що текст «розслідування» він прочитав у інтернеті, але уявлення не має, хто такий Юрій Вільнер. Чимало українських та ізраїльських інтелектуалів переконані, що фальшивка «Вільнера» запущена в обіг саме для того, аби посварити дві країни. «Дискусія» довкола книжки оголює її мету: «На звинувачення Росії в організації «Голодомору українського народу» цілком доречно було б відповісти розслідуванням темних сторінок фашистського минулого предків нинішніх діячів «оранжевої» України».