Четверо українських в’язнів сумління — Левко Лук’яненко, Євген Сверстюк, Василь Овсієнко, Олесь Шевченко — надіслали відкритого листа Олександру Солженіцину, якого також адресували усій російській інтелігенції та політв’язням часів СРСР. Приводом стала дражлива стаття в «Ізвєстіях» лауреата Нобелівської премії, колишнього радянського політзека Олександра Солженіцина, в якій той заперечував Голодмор в Україні 1932—33 років і сьогоднішню хвилю відкриття в Україні історичної правди про ті страшні часи назвав «перехльостамі Агітпропа».
«Ті, хто заперечує Голодомор як геноцид, свідомо організований комуністичною владою проти нашого народу, і не приводить жодного контраргументу, провокує таким стилем дискусії лише міжнаціональну сварку... Ми ще раз повторюємо: визнання Голодомору не скероване проти Росії та її народів, адже всі ми перебували під владою тоталітарного режиму, — йдеться у зверненні. — Сталін, кривавий кат, увійшов до історії не як грузин, а як комуніст». Підписанти не заперечують, що в 30–ті роки голод прокотився величезними теренами СРСР, проте наполягають: лише в УРСР голод мав штучний, геноцидний характер. «Уся територія УРСР була «голодним гетто», оточена заградзагонами, щоб заблокувати виїзд голодуючих по хліб до сусідніх районів Білорусі й Росії. Таких заходів більше ніде в СРСР не застосовували», — нагадують автори листа.
Як резюме, в’язні сумління радянських концтаборів закликали своїх колег у Росії і, зокрема, Солженіцина: «Будьте пильними, не допустіть перетворення вашої країни на тоталітарну державу!»