Леви — шикуйсь: вас рахуватимуть!

Львів без левів — не Львів. А ці горді царі лісів у столиці Західної України чи не на кожнім кроці. Великі й маленькі, комічні й серйозні, у бронзі, камені, гіпсі, на чеканках, у скверах, на фасадах будинків — вони повсюди. Левів увіковічнювали скульптори та художники всіх часів і поколінь. І нині на цих звірів у Львові мода.

На міжнародній виставці «Україна. Подорожі та туризм–2008», яку привезли до столиці львів’яни, Президента України над­звичайно зацікавила експозиція львівських левів у бронзі. Віктор Ющенко висловив думку, що було б непогано всіх цих «звірят» занести у каталог. Утім над цим питанням уже працює заступник голови Львівської обласної адміністрації Валерій П’ятак. До речі, він і представляв Львівщину на міжнародній виставці.

— Ми плануємо зробити каталог, куди буде внесено всі скульптури левів, які є у місті, а також виготовити маленькі копії цих левів у бронзі, — повідомив кореспонденту «УМ» заступник начальника управління культури і туризму Львівської обласної адміністрації Андріан Кліщ.

Скільки ж є царів звірів у Львові — достеменно не знає ніхто. Останній раз їх рахували ще у 60–х роках разом з іншими пам’ятками архітектури.

— Тоді наших левів так і не занесли до реєстру. Наші ж львів’яни — надзвичайно старанний народ: порахували все. Але у Москві, коли побачили такий довжелезний список історико–архітектурних пам’яток, відразу ж «перекрили місту краник». Сказали: такого, щоб місто виділялося серед інших величезною кількістю пам’ятників і пам’яток, — не буде. На мою думку, «титульних тварин» у Львові понад п’ять тисяч. Хоча навколо цього питання постійно тривають суперечки, — сказав у коментарі кореспонденту «УМ» відомий в Україні й далеко за її межами львовознавець Петро Радковець. Професійний історик–гід стверджує: якщо порахувати всіх левів у Львові — і «старих» і нових, — а царі лісу у місті не лише у камені й бронзі, а й на гравюрах, у склі, на витинанках та картинах — то їх набереться кільканадцять тисяч.

Утім старожили Львова подейкують, що львівські леви — і не леви зовсім, а — львів’яни, які добрими вчинками заслужили собі право бути увіковічненими в цім образі. Ба, навіть найстаріший лев міста — 400–річний лев Лоренцовича — названний на честь міщанина Юлія Лоренцовича, який урятував життя бургомістра. Нині цей лев перебуває на реставрації.