Нагодовані міцною надією

Саміт НАТО в Бухаресті президент США Джордж Буш почав із заклику до союзників розпочати підготовчі процедури для вступу України та Грузії до Північноатлантичного альянсу.

Утім «українське питання» на початку засідання Альянсу на вищому рівні не розглядалося. Коментарі, які лунали вчора від головних натовських гравців, залишали небагато надій на те, що в ці дні питання про приєднання України до ПДЧ вирішиться позитивно. Зокрема, голов­ний антагоніст — канцлер Німеччини Ангела Меркель — заявила перед відльотом до Бухареста, що «приєднання України та Грузії до ПДЧ може завдати шкоди всім учасникам переговорів», передає «Німецька хвиля». Меркель дала зрозуміти, що Німеччина скористається сво­їм правом вето під час голосування з цього питання. Водночас канцлер запевнила, що «двері НАТО лишаються відкритими для цих країн». Не змінилася й позиція Парижа — високопоставлений французький дипломат заявив агенції ІТАР–ТАРС, що рішення про приєднання України й Грузії до ПДЧ, швидше за все, буде відкладено».

Відчутно ближчими до «ні» видаються і вчорашні коментарі генерального секретаря НАТО Яапа де Хоопа Схеффера. «Незважаючи на те, яке рішення ми приймемо щодо надання ПДЧ, наше послання буде позитивним і конструктивним — так, обидві країні мають своє місце в євроатлантичній інтеграції», — сказав Схеффер агенції «Інтерфакс–Україна». Відтак експерти вчора схилялися до думки, що саміт Альянсу сформулює свою відмову так гнучко, щоб залишити надії Україні та Грузії приєднатися до ПДЧ у найближчій перспективі.

А сьогодні до Бухаресту прибуде український Президент Віктор Ющенко, адже у румунській столиці також відбудеться засідання Комісії Україна–НАТО. Нагадаємо, що це один з найбільш масових форумів Альянсу за останні роки — до участі запрошено глав дер­жав та урядів 26 країн–членів НАТО і 26–ти держав, які працюють у програмі «Партнерство заради миру».

А ТИМ ЧАСОМ

Помста Росії: розірвати великий Договір і не визнавати Голодомор

Розгляд питання про зближення України та Грузії з НАТО пожвавив діяльність Державної Думи Росії. 1 квітня до вечора Дума ухвалила кілька рішень у відповідь, втім деякі з них — неофіційно, про всяк випадок — а раптом Альянс не скаже своє «так» цим колишнім країнам СРСР...

Так, на парламентських слуханнях було ухвалено неофіційне рішення — звернутися до уряду РФ з пропозицією переглянути формат відносин з Україною, зокрема вийти з Договору про дружбу, партнерство та співробітництво. Мотивацію такого рішення озвучив заступник голови думського комітету у справах СНД Костянтин Затулін. Згідно з його трактуванням, 6–та стаття Договору забороняє використання території однієї країни на шкоду безпеці іншої країни–підписанта. Такою шкодою безпеці Росії, на думку Затуліна, є приєднання України до ПДЧ.

Також думці проголосували заяву, в якій пропонують Україні «не спекулювати на темі голоду 30–х років у СРСР і шанувати пам’ять усіх семи мільйонів жертв незалежно від національності». «Ця трагедія не має і не може мати міжнародно встановлених ознак геноциду і не повинна бути предметом сучасних політичних спекуляцій», — йдеться у заяві.

Проте ще гостріше зреагувала Москва на Грузію. Того ж дня, коли парламент голосував за вихід Росії з великого Договору із Україною, міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров, виступаючи на так званій «парламентській годині» у Думі, висунув цікаві територіальні пропозиції. МЗС Росії має намір дуже уважно розглянути пропозицію депутатів Держдуми щодо визнання незалежності Абхазії та Південної Осетії у зв’язку із ситуацією в Косово, передає слова Лаврова «Інтерфакс». Політичним оглядачам очевидно, що погрози ці пролунали насправді в контексті бухарестського саміту.