Рецепт Кука. Рецензія на книжку Володимир В'ятровича про останнього генерала УПА, частина друга
Звісно, для будь-якого історика максимально адекватно реконструювати біографію лідера — самоцінна мета. >>
Так виглядав Хустський замок у минулому. (Фото автора.)
У 1937 році старанням окружної ради і міського уряду в Хусті побачила світ унікальна книжка «Хуст у Марамороші». Її автором був чех Ян Душанек. Опрацювавши дев’ять джерел угорською, чеською, німецькою та словацькою мовами, він написав понад стосторінкову книжку з історії Хустського замку та Марамороської жупи. На сьогодні це — єдина доступна нам капітальна праця про цей регіон.
Відразу по виході чеського видання, його заходилися перекладати. Ще в 1938 році такий переклад здійснив ужгородський шкільний інспектор Степан Чегіль. Книжка готувалася до друку. Але, очевидно, політичні події, зокрема окупація Карпатської України, поставили хрест на цих планах.
І ось рукопис Степана Чегіля, який як реліквія зберігався у родині, нарешті побачив світ під назвою «Наш Хуст». Окрім праці Яна Душанека, тут містяться ще й деякі новіші відомості.
Як не прикро констатувати, 70 років тому книжка була видана значно краще, ніж тепер — у твердій палітурці, більшим форматом, не на газетному папері. Та й переклад викликає запитання. Наприклад, Душанека називають Іоаном (відповідно скорочено подають І. Душанек), коли в оригіналі він Ян. Але маємо те, що маємо.
Головне, що тепер є від чого відштовхуватися. Адже праця Яна Душанека переповнена сотнями дат, прізвищ, подій. Історію Хустського замку він детально досліджує від самого початку і аж до його зруйнування наприкінці ХVIII. Сто сторінок історії одного замку — таким не можуть похвалитися навіть Ужгородська та Мукачівська твердині.
Турки і татари, поляки і німці, австрійські імператори й угорські королі, трансільванські князі і скарані на горло марамороські бунтівники, відомі поети і знатні дами — все тут переплелося в тугий вузол. Дивно, що ми так мало про себе знаємо.
Причина відома — неволодіння іноземними мовами і брак системної роботи. Тому і через 70 років праця чеського дослідника залишається для нас актуальною.
Тоді виникає запитання: чим займалися десятки наших кандидатів та докторів історичних наук, не враховуючи тисяч учителів історії, якщо нічого кращого за працю Яна Душанека поки що не створено?
Звісно, для будь-якого історика максимально адекватно реконструювати біографію лідера — самоцінна мета. >>
За кілька кроків від Софійського собору, в затишному провулку, з’явилася крамниця, заради якої засновниці українського бренду два роки об’їжджали столітні майстерні Європи та Азії. >>
Олександра Ковальчук стане виконавчою директоркою Українського фонду культурної спадщини після того, як підпише контракт 1 червня. >>
Презентація першого тому «Повного зібрання творів» Василя Стуса відбулася у четвер, 14 травня, на Хрещатику в київській книгарні «Сенс». >>
В одинадцяти містах за участі творчої команди з кінця квітня показали психологічну драму «Втомлені» у межах промотуру: Тернопіль, Івано-Франківськ, Львів, Рівне, Дніпро, Запоріжжя, Черкаси. >>
Від середини 2000-х в Україні видано стільки книжок про УПА (дослідження, мемуари, романи), що ніяк бути необізнаним у тому періоді нашої історії. >>