Гру зіграно

Швидкість, з якою велетенська, майже 150–мільйонна країна, розташована в п’яти часових поясах, порахувала результати президентських виборів, вражає: попри обіцянку ЦВК РФ оприлюднити остаточні результати 5 березня, їх оголосили вже вранці по виборах. Кремль навіть не намагається гратися в демократію. Дмитро Медведєв — 70,23%. Це майже на відсоток менше, ніж на попередніх виборах проголосували за Володимира Путіна (71,23%). Потреба показати хоч одновідсоткову різницю в потенціалах Путіна, котрий правив вісім років, та висунутого в режимі «ручних технологій» Медведєва підказує, що, можливо, існували й інші маніпуляції з відсотками та бюлетенями.

Отже, порахувавши з космічною швидкістю майже 100 відсотків бюлетенів, на ранок 3 березня (коли, по ідеї, у закордонних округах, зокрема на обох американських континентах, виборчі дільниці щойно закрилися), ЦВК оголосила перемогу Медведєва. Інші учасники буцімто перегонів виступили так: Геннадій Зюганов — 17,75%; Володимир Жириновський — 9,36%, Андрій Богданов — 1,29%. У кількох округах явка виборців добиралася до 100 відсотків — немов у Туркменістані.

Звісно, це викликало критику міжнародних організацій. Проте вчора голова Центрвиборчкому Володимир Чуров відказав: мовляв, що ж вдієш, народ активний, а всі кандидати мали своїх спостерігачів у більшості регіонів і на таку неприродно велику явку виборців не нарікають. Нарікають екс–кандидати у президенти на інше. Так, за словами пана Чурова, 2 березня до ЦВК надійшло 147 скарг, усі — від Компартії Росії. «Більшість скарг мені видаються неправомірними... Очевидно, що дані факти не можуть поставити під сумнів результати голосування», — відчеканив голова Центрвиборчкому. Більше того, всі повідомлення про фальсифікацію виборів чи порушення, виявлені в ході кампанії, він назвав «брехнею і пропагандою».

Не «колише» ні ЦВК, ні Кремль і оцінка міжнародних спостерігачів з Європи.

Спостерігачі від Парламентської Асамблеї Ради Єв­ропи назвали дійство, що відбувалося в Росії минулої неділі, плебісцитом, а не виборами. «Народ проголосував за стабільність і наступність, які асоціюються з діючим президентом та кандидатом, котрого він підтримує, — передає ІТАР–ТАРС резюме голови місії спостерігачів від ПАРЄ Андреса Гросса. — Результати виборів відображають волю виборців, однак демократичний потенціал не було цілком реалізовано... Були проблеми з реєстрацією кандидатів, що ставить під сумнів свободу цих виборів, не було поліпшено кандидатам доступу до ЗМІ, що поставило їх у нерівну ситуацію». На таку заяву ЦВК відгукнувся зневажливо: «Спостерігачі від ПАРЄ не вміють оцінювати вибори». «Висновки місії ПАРЄ не можна вважати обґрунтованими, вони щонайменше легковажні і дискредитують міжнародне спостереження», — прокоментувала агенції «Інтерфакс» представниця ЦВК Олена Дубровіна. Чи треба казати, що «уміють оцінювати вибори» спостерігачі від СНД — ті назвали вибори демократичними і вільними.

Отже, з Росією «все ясно». Причому на багато років наперед. Згідно зі сценарієм «човникового руху» Путіна, він невдовзі стане головою уряду РФ, а у 2012 році балотуватиметься у президенти. Про узгодження кандидатури Путіна на засіданні фракції «Єдиної Росії» з тим, щоб пропонувати його в прем’єри, вчора вже говорив Борис Гризлов, лідер «єдиноросів» у Думі. Він вважає за потрібне зробити це до середини травня, передає сайт «Лєнта.ру».

Авторитаризм став для Росії таким звичним, що ніхто вже й не обурюється, або майже ніхто. Сама лиш згадка про «потенціал» представника демсил Андрія Богданова, картинка з телеекрану, коли на дебатах Жириновський пхає його у спину, як паршиву вівцю, ілюструють жалюгідне становище, в якому опинилися російські демократи.

Утім і обурюватися складно, бо будь–який спротив влада легко й невимушено душить. Певно, тому що спротив слабенький. Так, у Москві було заборонено запланований на 3 березня «Марш незгодних». У великій країні настає без­протестна тиша — люди киватимуть головами і шепотітимуть звичне з радянських часів «одобрямс».

АНЕКДОТИ В ТЕМУ

— Ну я полетів, Малюк!

— Куди ти, Карлсоне?

— На вибори, Малюк, — голосувати за Богданова.

— Чому за Богданова?

— Тому що ми, вигадані персонажі, мусимо підтримувати одне одного.

***

Піди на вибори — відчуй себе лохом!

***

Єдина інтрига виборів–2008: кого Медведєв призначить спадкоємцем?