Як працюється українським дипломатам у Белграді, чи немає загрози від учасників перманентних акцій протесту, зокрема з огляду на те, що Україна зайняла нейтральну позицію щодо самопроголошення незалежності Косовим? З цими питаннями «УМ» звернулася до амбасади України у Сербії.
«У Сербії традиційно дуже добре ставляться до слов’ян, зокрема росіян та українців. Поки що позиція України щодо незалежності Косова не визначена, тож серби розцінюють це, як і позиції інших країн, які не визнали Косово одразу, зважено, — розповіла телефоном Ірина Боровець, третій секретар посольства (вона опікується питанням Косова). — Тут цінуються також участь українських миротворців у Косові, які там захищають і сербське населення. Зараз керівництво Сербії викликає до себе послів держав, які одразу визнали незалежність Косова, відносини псуються, але до нас ставлення добре. Навіть 21 лютого, коли в Белграді були масові протести, українську амбасаду вони оминули. Демонстранти підпалили посольства США та Хорватії, остання хоч і не визнала ще незалежності Косова, але вони робили якісь заяви в цьому напрямі, ну і традиційно з хорватами у сербів напружені стосунки. Трохи менше постраждали від демонстрантів посольства Канади та Німеччини. За кілька днів до того підпалили також посольство Словенії, яка зараз головує в ЄС, і позиція Брюсселя тут асоціюється зі словенцями. Біля посольств цих держав — посилена охорона. Посольство Словенії закрилося взагалі. Водночас автобуси, якими до Белграда приїжджали протестувальники з інших регіонів Сербії, були припарковані недалеко від посольства України, але ніхто нас не займав, того дня ввечері ми поверталися додому в машині з дипломатичними номерами, і все було без проблем.
«УМ» поцікавилася в амбасаді, чи має вона бодай якусь інформацію про загони бойовиків, які формуються в Сербії з громадян різних країн, серед яких є й росіяни та українці (таку чутку переказав днями спецкор телеканалу «Інтер» у Белграді). «Це перебільшені чутки. Ще до проголошення незалежності Косова сербська преса повідомляла про ці загони, існує ніби навіть спеціальна організація — «Гвардія Царя Лазаря», — відповідає пані Боровець. — Але, якби такі загони й були, вони б не змогли перетнути адміністративну лінію, яка відділяє Сербію від Косова і охороняється багатонаціональними поліцейськими силами ООН. Чутки про участь у таких загонах добровольців з України не відповідають дійсності, принаймні нам не відомо жодного такого випадку».