Учора Верховний Суд Білорусі звільнив чергового «політзека» — Олександра Сдвіжкова, колишнього редактора газети «Згода», котрого ув’язнили за передрук із данського видання Jyllands Posten карикатури на пророка Магомета. Сдвіжкову «пощастило» — він відсидів приблизно два місяці. Відтак на сьогодні в тюрмах Білорусі залишилися два в’язні совісті — екс–кандидат у президенти Олександр Козулін та активіст опозиції Андрій Кім.
Водночас президент Лукашенко заявляє, що «питання про так званих політв’язнів у Білорусі практично закрите». У «бацьки» — чиста совість, або майже чиста. Адже з початку року з–за ґрат випустили шістьох осіб, яких опозиція та міжнародні правозахисні організації вважають політв’язнями. Минулого тижня Олександр Лукашенко пояснив журналістам, що про звільнення його просили посли європейських держав. «З усього, ці люди робили добрі справи для ЄС і США, і вони їх тепер у біді не залишать», — в’їдливо прокоментував президент. Але це «огризання» переможеного. Річ у тім, що Євросоюз та Вашингтон пообіцяли почати діалог із Мінськом і надати Білорусі економічну допомогу в разі, якщо буде звільнено всіх політв’язнів.
Шанси на звільнення Кіма, який зараз перебуває у СІЗО, чекаючи суду, ще є. А от доля Козуліна, схоже, владу вже не обходить. За словами Лукашенка, Козуліну запропонували звільнення для того, щоб він міг супроводжувати до Німеччини на операцію свою хвору дружину. Але ексцентричний політик буцімто від такої пропозиції відмовився. У свою чергу, дружина Козуліна, пані Ірина, у відкритому листі заявила, що її чоловіка влада провокувала до еміграції. Схиляється до такої думки і донька політв’язня Ольга. В інтерв’ю газеті «Народна воля» вона розповіла, що батькові пропонували звільнення з метою допровадити дружину до Німеччини, однак йому натякнули, щоб «протягом певного часу в Білорусь не повертався».
Загадка: чому всіх опозиціонерів відпустили без будь–яких умов, а з Козуліним розіграли таємничу інтригу? Слід сказати, що Козулін, колишній ректор Білоруського державного університету, був і є шанованим як серед опозиційно налаштованих білорусів, так і поміж значної частини номенклатури. Під час виборчої кампанії–2006 він дозволив собі низку різких заяв, зокрема про незаконний продаж Лукашенком зброї у країни «третього світу». Ще тоді всі розуміли, що влада Козуліну це не подарує. І справді, за два місяці по виборах екс–кандидат у президенти отримав строк на п’ять із половиною років.