Кафкіанський гамбіт: від Краснагоракаї до Пашковського?
Схоже, Ласло Краснагоркаї — це угорський Франц Кафка. Назва роману «Меланхолія опору» (К.: Комора, 2025) цілком могла би бути підзаголовком до «Процесу». >>
Якщо чесно, то за рік, що минув від смерті Тризубого Стаса, більшість його друзів так і не змогла звикнутися з думкою, що його немає. Здається, зараз відчиняться двері і він звично широкими кроками зайде до кімнати зі своєю незмінною гітарою на плечі, а ти, за звичкою, жартівливо привітаєшся: «Привіт Тризубим. Особливо — Стасу!». А потім він візьме гітару і заспіває щось нове про наше сьогодення. Може, і старе, написане років 15 тому — все одно воно й досі звучить як ніколи актуально: «А про нас парламент дбає: і годує, і вдягає, і регулярно нас взуває, і навішує лапшу».
Цього року йому виповнилося б 60. Ще рік тому Стас активно готувався до свого ювілею, будував плани, радився з друзями, родиною, як краще все зробити. Свій бенефіс хотів зробити в Українському домі, там, де свого часу він відзначив 50–ліття (на тому вечорі його приходив вітати один із палких шанувальників його творчості В’ячеслав Чорновіл). Тож саме в Українському домі 24 лютого, на день народження співака, його друзі вирішили зробити вечір спогадів про людину, з пісень якої теж великою мірою починалася наша незалежність. Цього разу на сцену Українського дому вийдуть ті, хто не раз ділив із ним і підмостки, і трибуни, і гастрольні автобуси: колеги по театру «Не журись» та першому бард–тріо «Приспів» («Прикарпатські співці») Стефко Оробець, Віктор Морозов, Левко Бондар, учасники багатьох фестивалів і просто добрі друзі Стаса: Богдан Бенюк, Марія Бурмака, Едуард Драч, Олександр Смик, Сергій Шишкін, Ірина Шинкарук, Ігор Жук, Сергій Мороз, Тарас Петриненко, Володимир Філенко та багато інших відомих людей. Серед інших співатимуть вони і пісні Тризубого Стаса. А він цього вечора буде слухати і дивитися на всіх — із портрета, з численних компактів, зі сторінок нової книги «Тепер я в пісні. Я живий», яку упорядкували дружина та син співака спеціально до ювілею.
Ця книга, що побачила світ у косівському видавництві «Писаний камінь», по–своєму унікальна. Тут зібрані цікаві спогади про невідомі сторінки життя Тризубого Стаса — його життя серед коряків на Камчатці, історію знайомства з дружиною, таємницю імені Станіслава Щербатих, секрети його родини і витоків любові до України, його пісні, в тому числі і російською та польською мовами, і надзвичайно цікаві «макаронізми». Ця книжечка, за словами дружини співака пані Марії Щербатих, має започаткувати серію видань творчої спадщини Стаса, адже він залишив після себе понад 300 пісень, роман «Нічия Земля», п’єси для молоді «Швидкий 55–й», мюзикл «Коров’яча доля», виставу «У пошуках скарбів Полуботка», оповідання. Підтримати цю ідею фінансово пообіцяв голова Івано–Франківської облдержадміністрації Микола Палійчук, як і встановлення влітку цього року на могилі співака пам’ятника.
Під час вечора пам’яті демонструватимуться і фрагменти документального фільму Анатолія Кислія. Ще за життя Стаса пан Анатолій зняв про нього фільм, але нині вирішив значно розширити і доповнити матеріал. Родина Стаса звертається до всіх, у кого є відеозаписи виступів, інтерв’ю співака, з проханням поділитися матеріалами, щоб на телеекрани вийшов правдивий фільм про цікаву, неординарну і багатогранну натуру, яким був Станіслав Щербатих.
Схоже, Ласло Краснагоркаї — це угорський Франц Кафка. Назва роману «Меланхолія опору» (К.: Комора, 2025) цілком могла би бути підзаголовком до «Процесу». >>
Нову літературну премію "Григір" за найкращу книжку короткої прози заснували в Україні - відзнаку присвятили Григору Тютюннику. >>
Сьогодні, 11 березня, виповнюється 138 років від дня народження Василя Чечвянського (справжнє прізвище — Губенко) — українського письменника-гумориста і сатирика, одного з митців трагічного покоління Розстріляного Відродження. >>
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Унікальний макет Маріуполя представили на виставці «МУІ — Маріуполь Українська Ідентичність» у Львові. >>
У Лондоні відбулося інавгураційне засідання Українсько-британської комісії з питань культури відповідно до положень Угоди та Декларації про сторічне партнерство між Україною і Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії, підписаних у 2025 році. >>