Уже близько року продовжується дослідження найбільшої окупаційної в’язниці на Західній Україні. Вона розташована у Львові на вулиці Степана Бандери й історично називається «тюрма на Лонцького». В середині ХХ століття тут утримували, катували і розстрілювали політичних в’язнів при трьох режимах: польському, радянському й німецькому. Тут же містилися штаби репресивно–каральних структур, а за незалежності був слідчий ізолятор СБУ та управління міліції. «Тюрма на Лонцького» стала синонімом репресій проти українського визвольного руху, надто ж після масових розстрілів, які вчинило тут НКВД у червні 1941 року, перед відступом радянських військ. СБУ вже давно не використовує свою частину приміщення в’язниці, а найближчим часом тут постане науково–меморіальний комплекс–музей. Уже завтра відбудеться поминальна панахида за жертвами репресій та дві виставки: одна присвячена «енкаведиським» розстрілам червня 1941–го, а інша — боротьбі УПА.
Як розповів «УМ» науковий співробітник львівського Центру досліджень визвольного руху Ігор Дерев’яний, наразі дослідити вдалося небагато, видано лише коротку науково–історичну довідку про «тюрму на Лонцького», але незабаром науковці почнуть працювати із засекреченими досі архівами обласного управління СБУ та це дасть більше інформації, адже самі голі стіни, півстоліття потому, можуть сказати мало про що. Документи СБУ стосуються, в основному, злочинів НКВД, а для дослідження німецьких та польських репресій потрібно залучити ширше коло матеріалів, зокрема й закордонних, каже Ігор Дерев’яний.
«Зараз СБУ виділила нам приміщення під музей. Мусимо ще впорядкувати територію: внутрішнє подвір’я і частину приміщень, які належали СБУ, а міліція надалі залишатиметься у своїх», — повідомив пан Дерев’яний. Завтра в «тюрму на Лонцького» зможе потрапити кожен охочий, а на виставці представлять фотографії розстріляних енкаведистами в’язнів, зроблені у липні 1941–го року після того, як до Львова увійшли німці, а також наказ НКВД керівництву в’язниці розстріляти всіх, кого не встигнуть евакуювати.