Незалежність від Росії Кубанської Народної Республіки 16 лютого 1918 року проголосила в Катеринодарі (Нова Січ, Краснодар) Законодавча рада. Вільною Кубанська Республіка була недовго: до 7 листопада 1919 року, тобто рік і дев’ять місяців. До її складу входили Кубанська область, Ставропілля, Терек, Дагестан і Чорноморська губернія. Що пов’язувало кубанців з українством? За словами знаного історика Володимира Сергійчука, — походження, мова, традиції. У 20–х роках там масово відкривалися українські школи, друкувалися українські часописи. Уже на перший Всеукраїнський конгрес у квітні 1917 року прибули делегати від Кубані й ставилося питання про входження краю до складу автономної України.
Навесні 1918 року Північний Кавказ захопило більшовицьке військо. Уряд Кубані був змушений залишити Катеринодар. Єдиним союзником у протистоянні з більшовиками виявилися донські козаки та Добровольча армія генералів Алексєєва, Корнилова, Денікіна. Голова кубанського уряду Лука Бич та інші урядовці (Микола Рябовол, Василь Іваник) постійно посилали делегації до Києва, прохаючи про допомогу і пропонуючи утворити федеративну Україну. Проте обіцянки про допомогу з боку уряду УНР та згодом гетьмана Павла Скоропадського не втілилися в реальну підтримку. 23 червня 1918 року в Новочеркаську відбулося засідання кубанського уряду, на якому вирішували питання, з ким далі пов’язати свою долю: з Україною чи з Добровольчою армією. Денікінці допомогли звільнити Кубань від більшовиків, натомість усунули від влади українських лідерів. Врешті, до початку 1920 року Кубань окупували більшовики. Голодомор 1932—33 років перемолов і кубанських українців.
Сьогодні до Києва приїжджає делегація українців Кубані у кількості... трьох осіб, серед яких голова Об’єднання українців Кубані Микола Сергієнко. В Українському домі відбудеться «круглий стіл», організований Інститутом національного державотворення. Експонуватиметься виставка книжок і фотографій «Кубанські українці в житті й боротьбі». Організатор виставки, уродженець Кубані Євген Петренко, пояснив її мету: зберегти пам’ять про кубанських побратимів. «Нагадаємо, що на сьогодні в Україні видано три історичні книжки, де розповідається про Кубань. Утім немає серйозних етнологічних, мистецтвознавчих, демографічних досліджень. «Цей захід має допомогти нам налагодити контакти з обміну в інформаційній, культурній, освітній, економічній, науковій сферах», — каже член оргкомітету заходу Ігор Лісодід.
\ Ярина МИХАЛЬОНОК