Продаю спорт. Перевага надається «алконавтам»

Здавалося б, між здоровим способом життя й алкоголем не може бути ніякого зв’язку. Але наше дикувате суспільство давно вже перестало дивувати своїми постійними парадоксами. Хоч це й абсурдно, та факт: спонсором випусків новин спорту на всіх телеканалах (де вони взагалі виходять) є виробники горілки. Утім, навіть спонсори–«алконавти» не рятують спортивні передачі од вимирання.

Телевізійні магнати самі по собі розуміють, що ТБ — це сила. Насамперед — сила впливу на свідомість людей, на формування суспільної думки. Проте власники українських телеканалів не переймаються тим, щоб впливати на своїх співгромадян «позитивно». У нинішні часи комерціалізації всіх сфер життя в ефір виходять передусім ті «продукти», які можуть принести прибуток. Спорт, на жаль, не серед таких.

Останнім часом на каналах СТБ, НТН, «Інтер» зникли спортивні редакції. Вони готували лише випуски новин. Чи варто казати про появу якихось передач, що популяризували б фізкультуру й спорт? На «1+1» спортивні новини посунули з 20.00 на 23.50, коли телевізор уже мало хто дивиться. А на «Тонісі» спорт «живе» лише вночі. Чесно скажу, подивитися цей спортивний випуск ані сил, ані стимулу я жодного разу так і не знайшов.

У січні з «Нового каналу» зникла футбольна програма «Гол». Як виявилося, пивний бренд не захотів спонсорувати «продукт» надалі, а телекерівники не виявили бажання фінансувати передачу самотужки. (До речі, власник «Нового» — відомий меценат Віктор Пінчук). Про який рівень спорту на екрані можна говорити взагалі, коли навіть НОК України серед трійки кращих програм вітчизняного телебачення називає трихвилинний випуск новин, що ще лишається на «Новому каналі»?!

Виходить, спортивні передачі мають шанс з’явитися в ефірі лише за підтримки постійного спонсора. А наявністю великих «зайвих» коштів нині можуть похвалитися переважно «алкороби». Навіть на «профільному» каналі «Мегаспорт» стабільно показують рекламу спиртного, бо й тут боси проекту дбають про прибуток.

Далі — більше. Зазвичай у світі за право вести трансляцію платить сама телекомпанія. У нас же все навпаки: принаймні за події вітчизняного масштабу не «Мегаспорт» викладає кошти організаторам змагань, а вони — каналу! Рік тому один із керівників «Мегаспорту», розповідаючи про причини того, чому на екрані немає українського хокею, казав: «Баскетбол хоча б щось платить, а з хокею що візьмеш?» У цьому сезоні після зміни керівництва ФХУ, схоже, знайшлося що взяти і з «хокеїстів».

Та що там казати про медіа–магнатів, коли поганий приклад подають ті, хто мав би закликати до здорового способу життя. Кумири нації, спортсмени–мільйонери — футболіст Андрій Шевченко, боксери Віталій і Володимир Клички — рекламують пиво. Клички, щоправда, хоча б ремонтують спортмайданчики…

Проте першою в черзі за популяризацією фізкультури й спорту мусить стояти держава. Але ж закони, потрібні для поширення фізкультури в масах, не приймають, «спортивні» міністри виконують роль весільних генералів, а про спортсменів згадують лише напередодні Олімпійських ігор.

Тож страшно навіть уявити, яким буде пересічний український громадянин за кільканадцять років, якщо ситуація не зміниться. Мабуть, збиратиметься замість стадіону на пиво (бо, згідно з рекламою, тільки так можна добре провести час), тримаючи в руці «модний аксесуар» — цигарку. Отака ти, людино ХХІ століття?