До рішення Конституційного Суду про обов’язкове озвучення всіх іноземних фільмів державною мовою можна ставитися по–різному, але виконувати його зобов’язані всі. Озвучувати фільми українською почали і кінотеатри здебільшого російськомовного Криму, і це, звісно ж, підлило води на млин чорносотенних організацій. Днями у Сімферополі активісти молодіжного фронту «Прорив» протестували проти українського дубляжу: вони пошматували близько півтисячі україномовних афіш, а потім демонстративно пішли на фільм про Пушкіна. «Ми не хуліганили, ми озвучили настрій кримчан», — заявила лідерка «Прориву» Надія Полякова.
«Проривівці» також зібрали підписи до керівництва України проти дублювання фільмів українською мовою. Збір підписів проти українського дублювання організували і місцеві кінопрокатники. Вони переконані, що кінотеатри Криму зазнаватимуть збитків від такого нововведення, адже велика частина кримчан не дивитиметься фільми українською.
Справді, чи варто одразу і цілковито переходити на український переклад фільмів у майже цілковито російськомовному Криму?
Редактор єдиної на півострові української газети «Кримська світлиця» Віктор Качула переконаний, що варто. «Українська держава і культура має показувати «характер» у Криму. Таке відношення до українського дублювання пояснюється тим, що його не підтримує сама влада півострова. Потрібно, щоб вони самі ходили на ці українські сеанси і пояснювали людям, чим ці сеанси кращі», — каже пан Качула.
Іншим баченням проблеми поділився з «УМ» Андрій Биченко, керівник соціологічної служби Центру економічних і політичних досліджень імені Разумкова: «Крим — складний регіон, тому працювати там треба інакше, ніж це зараз робиться, — сказав експерт. — Крим справді переважно російськомовний, і кримчани відчують певний дискомфорт від введення українського дубляжу. Потрібна спеціальна державна програма, яка б фінансово стимулювала перехід кінотеатрів на українську мову і компенсувала окремо кінопрокатникам і глядачам незручності, пов’язані з такою незвичною для них ситуацією».