«Астерікс» та всі–всі–всі

Нещодавнє скасування української прем’єри фільму «Астерікс на Олімпійських іграх» викликало в суспільстві гучний та неоднозначний резонанс. Одні тішилися з того, що закон про обов’язкове дублювання чи субтитрування українською пропонованих до прокату картин нарешті запрацював. Інші шкодували через те, що очікувана картина з Жераром Депардьє та Аленом Делоном у головних ролях так і не потрапила на широкий екран, а тому доведеться шукати її у «піратів». (Між іншим, до кінотеатрів, як запевняють дистриб’ютори, вона таки добереться, але із запізненням на кілька тижнів, 21 лютого). Завідувач сектору прокатних посвідчень Міністерства культури і туризму України Лідія Клименко сказала «УМ»: «Якби представники компанії «Сінергія», яка є дистриб’ютором фільму «Астерікс на Олімпійських іграх», представили документи, що цей фільм ввезли на територію України до 1 січня — вступу в дію рішення Конституційного Суду України від 24 грудня 2007 року, ми би видали їм посвідчення. Вони подали заявку на картину 29 грудня, із 60 фільмокопій — 12 українською мовою, решта російською, і є прецеденти, коли фільми, завезені минулого року, ще йдуть у кінотеатрах українською і російською мовами, але після 1 січня, згідно з законом, усі іноземні фільми мають бути дубльовані, озвучені чи субтитровані українською мовою. Вони ж представили нам копію, дубльовану російською мовою, з українськими субтитрами, що є незаконним. Тим більше що Олександр Ткаченко підписував Меморандум із Мінкультом і мав до кінця року вже робити 50 відсотків копій українською мовою».

Кінодистриб’ютори скори­сталися прецедентом і написали листа на ім’я міністра культури Василя Вовкуна, в якому розповіли про невеселу перспективу, що чекає на український кінопрокат уже незабаром. Головна теза цього послання — сьогодні випуск фільмів з українським дубляжем є економічно недоцільним. Настільки, що невдовзі доведеться закривати чи перепрофільовувати кінотеатри, адже за умов виконання рішення Конституційного Суду від 24 грудня минулого року прибутковими можуть бути хіба що два десятки фільмів на рік. «Для того щоб картина була прибутковою, їй потрібно зібрати в прокаті 500—600 тисяч доларів, — каже президент рекордингової компанії JRC Володимир Артеменко. — Оскільки якісне дублювання коштує 30 тисяч євро, плюс 100 тисяч доларів на рекламу, стільки ж коштують авторські права, інші витрати...» А оскільки таких суперуспішних, комерційно вигідних фільмів буде небагато — середньостатистична картина в українському прокаті збирає 100—150 тисяч доларів, — то численні зали наших мультиплексів стоятимуть порожніми. Співвласник компанії «Сінергія» Олександр Ткаченко доповнив слова колеги наступними фактами: «Через економічну недоцільність «Сінергія» та «Аврора–фільм» за три місяці вже відмовилися від прокату семи фільмів».

Лист підписали керівники компаній «Артхаустрафік», «Люксор–Україна», «Аврора–фільм», «Каскад–Україна», «Сінергія» та інших. Не заперечуючи той факт, що українізувати вітчизняний прокат треба обов’язково, дистриб’ютори просять не робити це одним махом, а визначити термін перехідного періоду (мінімум — п’ять років) та компенсаційний механізм дублювання фільмів. А ще — якнайшвидше побудувати студію дублювання в Україні, оскільки зараз доводиться користуватися послугами таких студій у Росії та Словаччині, перетинаючи з фільмокопіями по кілька разів кордон, що також впливає та їх собівартість. Дистриб’ютори налаштовані оптимістично — Олександр Ткаченко сподівається, що конструктивна відповідь міністерства буде вже на початку наступного тижня.

А ТИМ ЧАСОМ...

Лише 11% громадян України висловлюються проти збільшення кількості фільмів, дубльованих українською мовою.

Про це свідчать передані УНІАН результати опитування, проведеного компанією First Movies International в грудні 2007 року на замовлення Sony та Disney.

Згідно з опитуванням, 19% респондентів заявили про необхідність збільшення кількості фільмів, що дублюються, ще 24% респондентів підтримують цю ідею, 30% опитаних ставляться до цього нейтрально. Ще 16% ставляться до збільшення дублювання скоріше негативно, ніж позитивно.

Зокрема, на запитання, чи стали вони менше ходити в кіно, коли збільшилася кількість фільмів, дубльованих українською мовою, 54% опитаних жителів Києва відповіли, що це не вплинуло на кількість їхніх відвідувань кінотеатрів, 19% опитаних киян заявили що вони почали ходити в кіно частіше, ніж раніше. У той же час, 15% опитаних жителів Києва відповіли, що стали менше ходити в кіно після того, як збільшилася кількість фільмів українською мовою, а 11% почали віддавати перевагу перегляду фільмів вдома на DVD.