Ранком — у клас, увечері — на «справу»

Вони пробиралися на ферми вночі, забирали коня чи корову і відводили кудись неподалік, ліпше — у лісопосадку чи закинуту садибу. Тварину вбивали, обробляли тушу. Ранком на місці злочину залишалися лише сліди крові та відбитки підошов. Але ж спробуй за цим знайти зловмисників, навіть якщо йдеться про невеликий Липоводолинський район!.. Два роки чинилися крадіжки, два роки міліція навіть не могла припустити, хто насправді їх коїть.

«На причетність до злочину було перевірено величезну кількість людей, — розповідає заступник начальника управління карного розшуку УМВС у Сумській області Володимир Яковенко. — Але на затриманого підозра не впала жодного разу... Того дня, коли нам вдалося нарешті вийти на слід зловмисників, до райвідділу о шостій ранку зателефонував головний інженер ферми із села Великий Ліс і повідомив про чергову крадіжку коня. Оперативно–слідча група за слідами тварини знайшла місце, де коня убили...»

Ранній дзвінок та оперативний виїзд зробили свою справу: крадії не встигли повантажити до машини шматки розрізаної туші. Їм довелося так швидко тікати, що навіть «легковик» змушені були залишити в кущах. А машина — це не відбиток черевика в пилюці. Власника «Деу–Сенс» встановили швидко. Яким же було здивування, коли виявилося, що любитель дармового м’яса — відомий у районі вчитель однієї із сільських шкіл. Причому не просто вчитель — успішний учитель. 2006 року на обласному конкурсі педагогічної майстерності «Золоте серце» він став лауреатом. «...Це один із кращих у районі учителів, — говорить Володимир Яковенко, — і він ніколи не потрапляв у поле нашого зору. До того ж постійно займався з дітьми, організував у своїй школі краєзнавчий музей, займався туризмом, возив свою команду на всеукраїнські змагання...»

«Для нас це було шоком, гро­мом серед ясного неба, — каже начальник відділу освіти Липоводолинського району Любов Дмитрушко. — Це була справді шанована людина, ентузіаст. За фахом фізик, він захоплювався краєзнавством і дітей цим запалював. У районі добре знали і його батька, теж педагога, на жаль, покійного. Нам ще хочеться думати, що сталася якась помилка і виявиться, що все це — неправда».

...З місця злочину чоловік утік. Але вже через десять днів його розшукали, і він давав свідчення у райвідділі міліції. Тим часом слідство встановило, що спільно з ним діяло ще троє місцевих жителів: 70–річний пенсіонер, 42–річний сільчанин, який свого часу працював водієм у міліції сусідньої Росії; а ще — 15–річний учень однієї зі шкіл району. Отже, учив дітей талановитий педагог не лише в класі та гуртку краєзнавства, а й безпосередньо на «практиці»? Судячи із матеріалів, організатором злочинної групи був саме він. Протягом двох років, як уже встановлено, нічні ентузіасти викрали чотири коня, п’ять корів та п’ять телят, чотирнадцять поросят. Утім у ході слідства ще продовжують випливати факти діяльності групи.

«Вражає те, — говорить співробітник Центру громадських зв’язків Галина Кожедубова, — що під час допитів затриманий дуже турбується про свою машину. Він нещодавно придбав її в кредит і боїться, аби автівку не конфіскували. Про свою дружину, теж учителя, та двох дітей явно не бідкався. Між іншим, його син цього року закінчує школу, навчається справді добре і, говорять, мав на меті отримати юридичну освіту. Цю мрію дитини, якщо все підтвердиться, батько, по суті, закреслив».