Не укладав угод з власною совістю. Ренесансна чистота художника-шістдесятника Георгія Якутовича
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
Цього разу Центр сучасного мистецтва при НаУКМА , який завжди симпатизував передовій думці, подивував навіть тих, хто цю родзинку розпізнав давно. На ініційованій Шведським інститутом та Шведською спілкою ремесел і дизайну виставці «Дизайн для кожного тіла» експонуються предмети, адресовані, зокрема, і людям із нестандартними фізичними параметрами. Тобто користуватися ними зручно не лише середньостатистичній «здоровій» людині, а й вагітним, ревматикам, людям із розладами зору чи обмеженою рухливістю. Кілька десятків експонатів, спроектованих за правилом «універсального дизайну», не залишають жодних сумнівів у тому, що до нестандартних людей можна і варто ставитися з повагою будь-де: вдома, на вулиці, на роботі, в театрі...
— Це не дуже традиційно для України, але у світі ідея «універсального дизайну» є дуже популярною, — каже директор Центру сучасного мистецтва Юрій Онух. — Ми звикли ділити суспільство на людей повноцінних та нестандартних. Але ж це так умовно — діти, наприклад, теж не зовсім вписуються у стандартні параметри... Тому ця виставка — не про дизайн, а про свободу, про солідарність між людьми, про повагу і розуміння. Хоча не помітити роботу дизайнера у цих речах також неможливо. На жаль, український переклад назви виставки не є дуже точним — достовірно він мав би звучати так: «Дизайн для кожного тіла і для кожного», оскільки важливістю всього того, що експонують тут, мають перейматися всі, а не лише ті люди, хто гідно оцінить ці вироби.
Серед експонатів — світлофор, що реально функціонує на вулицях Швеції. За допомогою нього переходити вулицю можуть не лише здорові люди, а й люди зі слабким зором чи слухом. Або перстень для ревматиків «Спритні пальці», що утримує суглоби і водночас є вишуканою прикрасою. Чи люстра «Гойдайтеся»,яка має прислужитися людям з порушенням опорно-рухового апарату — за неї зручно триматися, підводячись зi стільця.
Виставка мандрує світом ось уже два роки. «Сигнальний» варіант був запрезентований у 2000 році, на Паралімпійських іграх в Австралії. Після її величезної популярності в Сіднеї вирішено було створити «мандрівну» експозицію, яку можна було б вивозити в різні країни. Влітку виставку «Для кожного тіла» побачать Олімпійські ігри у Греції. А в Києві експозиція працюватиме до 7 березня.
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
У Києві наприкінці травня Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки представив прем’єру вистави «1111. Театр Лесі та Курбаса»» у постановці Андріюса Дарели — сценічного осмислення історії українського мистецького покоління 1920–1930-х років. >>
Уперше почув ім’я критика Ігоря Котика п’ятнадцять років тому – воно опинилося в центрі скандалу, вчиненого «літературними патріотами». >>
У Києві, у Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, триває виставка, присвячена 280-й річниці від дня народження іспанського художника Франсіско Гої, яка складається з серії гравюр «Диспаратес» (Los Disparates). >>
У нашій країні дедалі більше уваги приділяють створенню безбар’єрного середовища. >>
Книжка Володимира та Сергія Кампо «Юрій Бадзьо: Філософія антиімперського/антифашистського спротиву України» (Ужгород: Карпати, 2024) фігурувала у тогорічному рейтингу всередині номінаційного списку рубрики «політологія/соціологія/культурологія». >>