В Одесі — Кошовий

Звести в Одесі пам’ятник останньому кошовому отаманові Запорозької Січі Петрові Калнишевському — ініціатива облдержадміністрації Одещини. А саме — нового голови Миколи Сердюка, який сам родом із села Хоружівка на Сумщині і є земляком як Президента Віктора Ющенка, так і самого Петра Калнишевського, що походив із недалекого від Хоружівки села Пустовойтівка. Як раніше патріотична громада Південної Пальміри виступала проти зведення пам’ятника «Засновникам міста», а де–факто — цариці Катерині ІІ, так тепер піднімаються голоси з іншого боку, місцеві історики вважають, що Петро Калнишевський ніякого стосунку до їхнього міста не має. Як заявив газеті «Сєгодня» історик Андрій Красножон: «Навряд чи і гетьман Калнишевський здогадувався про існування нашого міста. Це суто політична акція».

«Прямих підстав до встановлення в Одесі пам’ятника саме Петрові Калнишевському немає, — розповів «УМ» історик Віталій Щербак, декан факультету гуманітарних наук Києво–Могилянської академії, — Калнишевський із Запорозьким військом справді воювали на передовій російсько–турецької війни, сам кошовий був нагороджений за це золотою медаллю. Проте з його діяльністю пов’язані швидше місця ближче до Херсонщини, або далі, в районі Ізмаїла». Міцної противаги Катерині ІІ в Одесі Калнишевський не складе: «При всій тій ганьбі, яка відбулася (зі встановленням пам’ятника Катерині. — Авт.), ставити пам’ятник Калнишевському буде аль­тернативою,недостатньо обґрунтованою, — вважає пан Щербак. — Це буде політичне протиставлення».

Тим часом, встановлення пам’ятника Калнишевському — справа вирішена, заявляють в Одеській облдержадміністрації. «Цей пам’ятник — загальне рішення мерії і облдержадміністрації, щоб такий пам’ятник був на Одещині, — сказав Микола Сердюк, — Одеса — вільна земля. На території нашої області ніколи не було кріпацтва, і цей пам’ятник — данина історичній пам’яті». Пам’ятник планують звести наступного року навпроти будівлі облдержадміністрації. Скульптор — Михайло Рева, вже має ескізи, які показував Президенту. Деталей, однак, не розголошує. Відомо тільки, що кошовий буде без коня.

Петро Калнишевський обирався на кошового двічі, востаннє пробув ним десять років. За хоробрість у російсько–турецькій війні 1768—1774 років Військо Запорозьке дістало подяку, а Калнишевський — орден Андрія Первозванного і чин генерал–лейтенанта. Проте вже наступного, 1775 року, імператриця, пам’ятник якій зараз височіє в Одесі, наказала знищити Запорозьку Січ, а Петра Калнишевського арештували. Спочатку його мали стратити, але потім, на прохання фаворита Катерини ІІ князя Григорія Потьомкіна, кошового заслали до Соловецького монастиря, де близько 26 років він провів замурованим у казематі розміром два на один метр, доживши до 112 років. Похований останній кошовий там таки, при Соловецькому монастирі. Згiдно з дослідженнями історика і письменника Данила Кулика, Віктор Ющенко є прямим нащадком кошового Запорозької Січі Петра Калнишевського. У XVIII столітті у Калнишевського був брат Нечипор Ющенко, козацький старшина з Хоружівки, і сучасні Ющенки з цього села є його нащадками.