«Розмита» обов’язковість

14.12.2007

Відповідне конституційне подання до КС направили 60 народних депутатів. Парламентарії вважають, що є величезна потреба в офіційному тлумаченні частини другої статті 14 Закону України «Про кінематографію». Оскільки нечітке формулювання цієї норми закону залишає величезний плацдарм для маневру. Настільки величезний, що сама ідея дублювання українською фільмів іноземного виробництва ось уже стільки часу ніяк не може прижитися в українських кінотеатрах. Відстоювати позицію нардепів у Конституційному Суді мали В’ячеслав Кириленко та Юрій Ключковський. Але через відомі події у Верховній Раді пан Кириленко на засідання КС прийти не зміг, а тому спікером шістдесяти «підписантів» у залі суду був Юрій Ключковський.

Суперечлива норма Закону звучить так: «Іноземні фільми перед розповсюдженням в Україні в обов’язковому порядку повинні бути дубльовані або озвучені чи субтитровані державною мовою, вони також можуть бути дубльовані, або озвучені чи субтитровані мовами національних меншин». За словами Юрія Богдановича, наші прокатники навчилися дуже добре трактувати ці слова на свою користь. Наприклад, для отримання прокатного посвідчення вони представляють до Мінкультури дубльовану копію, а, отримавши дозвіл, на широких екранах демонструють цей же фільм у російському перекладі. «Чи вимога дублювання стосується лише однієї копії, яка потім припадатиме пилом на полиці в Мінкультури, чи всіх копій, які будуть розповсюджуватися?» — просить уточнити Юрій Ключковський. З точки зору логіки такого питання виникати не повинно — звісно, що всіх. Але, як бачимо, Закон дозволяє певні імпровізації... Наступна проблема — чи правильно вважати, що дублювання, озвучення та субтитрування є речами одного порядку? Зрештою, «накладання» голосу українського актора на голос його іноземного колеги не можна порівнювати з гарним дублюванням, літературний переклад для якого зробить фахівець. Кілька тем для роздумів у своїх запитаннях до пана Ключковського докинули й судді Конституційного Суду. Як то: які фільми підлягають під категорію «іноземний фільм», чи треба дублювати картину українською, якщо вона знімалася в Україні, але російською мовою, що робити з німим кіно, яке наче й відійшло в минуле, але ж може повернутися... Ухвали у цій справі з нетерпінням чекають не лише автори подання, але й самі прокатники. Яким, у разі позитивного рішення, доведеться нарешті рахуватися з Законом «Про кінематографію», а не шукати варіанти його, м’яко кажучи, ігнорування.

  • «Як тебе не любити, Києве мій!»

    Щорічно в останній тиждень травня жителі столиці святкують День міста. Свято чекатиме буквально на кожному кроці y центрі міста, адже цього року програма заходів нараховує 35 різних художніх, культурно-освітніх і спортивних подій. >>

  • Кровна залежність

    У жінки, яку покусали собаки в Миколаєві, медики діагностували гостру крововтрату і хронічний сепсис, який є прямою загрозою для життя. Їй терміново потрібно кілька сеансів переливання крові. Лікарі просять усіх небайдужих городян надати допомогу і здати кров. Нагадаємо, потерпілій через отримані травми ампутували праву руку. >>

  • «По-моєму, чувак, нас кинули»

    Невідомий нещодавно виманив майже 40 тисяч грн. за уявне пальне у 67-річного фермера із Золочівського району Львівщини. З цього приводу ошуканий чоловік звернувся в поліцію. >>

  • Конвеєр репресій

    Учора в Сімферополі й Алупці окупованого Криму відбулися чергові обшуки у будинках кримських татар. За словами адвоката Еміля Курбедінова, у більшості випадків, затриманих людей у масовому порядку відвозять до так званого «Центру «Е» у місто Сімферополь (центр боротьби з екстремізмом при МВС Росії). >>

  • «Херсон» наснився

    У ватажка терористичної «ДНР» Олександра Захарченка вочевидь сталося сезонне психічне загострення. Інакше, як пояснити його чергове словоблуддя: мовляв, бойовики «можуть претендувати на Херсонську область й інші населені пункти». >>