Поліграф: що нам іще бреше ШІ?
Якщо почитати новітню «Історію української літератури» (присвячений сучасному письменству том вийшов торік), то такого автора, як Владислав Івченко, ніби й не існує. >>
«Найгерметичніший» поет Закарпаття продовжує здобувати міжнародне визнання. Після виходу у світ його вибраного чеською мовою під назвою «Ужгородські кав’ярні», щойно вийшла у світ книжка віршів Петра Мідянки словацькою — «Запах тирличів», проілюстрована чудовими світлинами Флоріана Заплетала та Патріка Орєшека, які відбивають атмосферу гірського Закарпаття.
Як зазначає у післямові перекладач Патрік Орєшек, Петро Мідянка належить до найвизначніших українських поетів сучасності. Серед різних впливів словацький дослідник бачить і схожість віршів закарпатця з японськими, зокрема поета Мацуо Башоа. Як і японці, Мідянка використовує чимало ботанічних і зоологічних назв, аби передати специфічну атмосферу конкретного часу і простору.
Герметичність поета пов’язана з тим, що він пише на перехресті кількох мов і епох, тому важко сприймається навіть багатьма українцями і важко піддається перекладу на інші мови. Патрік Орєшек бачить у текстах Мідянки філософію регіоналізму як найвищий ступінь самоідентифікації.
Цікаво, що профінансувало «Запах тирличів» Міністерство культури Словацької Республіки. Це перша книжка поета з України, видана словацькою за останні 15 років.
Якщо почитати новітню «Історію української літератури» (присвячений сучасному письменству том вийшов торік), то такого автора, як Владислав Івченко, ніби й не існує. >>
У той час, коли мільйони українців розкидані по різних континентах, особливе значення займає українська пісня — як символ пам’яті, єдності та любові до Батьківщини. >>
«Україна стоїть! Україна бореться! Україна молиться!» — мистецький проєкт з такою назвою відбудеться цього тижня у Софії Київській у межах чотириденного уже дев’ятого міжнародного фестивалю високого мистецтва Bouquet Kyiv Stage. >>
Сьогоднішня розмова – не про якийсь бестселер чи наближення до нього. >>
Сучасною історією про повернення України на карту європейської оперної традиції у ретроспективі кількох століть стає опера «Креонт» уродженця Глухова, сина козацького сотника — Дмитра Бортнянського. >>
Український інститут книги звернувся до міжнародної видавничої спільноти із закликом припинити співпрацю з російськими видавництвами та літературними агенціями >>