Нам до НАТО ближче

Сучасна українська прикордонна служба — це вже не «погранці» радянських часів. Таке головне послання конференції українських прикордонників із колегами з країн НАТО. За словами керівника відомства Миколи Литвина, прикордонна служба прагне до зменшення кількості персоналу і натомість впровадження технічних новинок у сфері охорони кордону. Тож від набору на службу строковиків тут відмовляться вже з наступного року. «Якщо раніше ми набирали близько шести–семи тисяч призовників, то цього року до Прикордонної служби набрано останніх триста строковиків. З них ми не можемо за кілька місяців підготувати фахівців, тож це просто витрата бюджетних коштів», — сказав Микола Литвин.

Ініціаторами конференції виступили саме прикордонники країн НАТО, з якими Україна реалізує спільні проекти й отримує технічну допомогу. Лише цього року таких проектів було 25: це в основному переоснащення підрозділів української прикордонної служби новою технікою, яка дає змогу ефективніше виявляти порушників кордону. Зокрема, впроваджуються засоби телеспостереження, засоби виявлення радіоактивних матеріалів, пересувні інфрачервоні та теплові радари, які дають змогу «засікти» порушника кордону на відстані. Це не альтруїзм, така стурбованість західних країн нашим кордоном пояснюється тим, що Україною пролягає потужний потік нелегальних мігрантів, які шукають кращої долі у Західній Європі, тож там воліють оснастити українських прикордонників і перекласти цей клопіт на їхні плечі.

Тим часом поширення Шенгенської зони на Польщу, Словаччину та Угорщину ще не набрало чинності, а вже маємо «залізну завісу навпаки». «На пропускних пунктах до цих країн робота сповільнилася, з’явилося багато проблем, довгі черги та стовідсотковий огляд (громадян. — Авт.)», — повідомив пан Литвин. Ці дані направили до Міністерства закордонних справ, аби вирішити проблему на дипломатичному рівні.